Євангеліє
Лк 4, 22-30

22 Усі були свідками Ісуса, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» 23 А Він промовив до них: «Напевно, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на cвоїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі”. 24 І Він промовив: «Запевняю вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. 25 Істинно кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. 26 Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. 27 І багато було прокажених за пророка Єлисея в Ізрáїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!» 28 Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. 29 І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; 30 та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій