Євангеліє
Луки 22, 24-3824 Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.
25 Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.
26 Не так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.
27 Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить.
28 Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,
29 і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,
30 щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
31 О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,
32 та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”
33 “Господи”, - сказав Петро до нього, - “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.”
34 А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.”
35 Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?”
36 “Нічого”, - відповіли. Він же до них промовив: “А тепер - хто має калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.
37 Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, - бо те, що стосується до мене, кінця доходить.”
38 Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!”