Євангеліє
Матея 27, 45-5645 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев'ятої години.
46 А близько дев'ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савахтані”, – тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?”
47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”.
48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
49 Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.”
50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з'явились.
54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”
55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.