05
12.2021
Св. ап. Филимона і тих, що з ним Лк 8, 41-56
0,00 / 0,00

Monday, 08 Листопад 2021

Звичайний період, Лк 7, 36-50
Тиждень 21-ий по Зісланні Святого Духа. Св. і славного влкмч. Димитрія Мироточця. Спомин великого і страшного землетрусу в Царгороді

Прошу Бога про вміння слухати Його святе Слово та приймати прощення.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 7, 36-50.

Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. 
Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! 
Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”. “Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят. А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?” 
Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.” І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.” 
Потім сказав до жінки: “Прощаються тобі гріхи.” І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає? До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”

Ісус є в домі фарисея, за столом. Раптом несподівано відбувається сцена, свідком якої став фарисей. У дім увійшла жінка, яка славилась невідповідною поведінкою в околиці. Вона принесла зі собою алябастрову плящинку і, ставши біля ніг Ісуса, слізно почала обмивати й обтирати волоссям своєї голови ноги Ісуса та мастити пахощами. Дивлячись на цей учинок, фарисей подумки засудив цю жінку і засумнівався в Ісусі як в пророкові. Ісус розповів йому історію про двох боржників. А тоді Христос вказав фарисеєві на брак гостинності до Нього, а жінці дарував прощення її гріхів.

Господь ніколи не нехтував людьми, Він ніколи не зважав на статус людини, бо завжди дивився на людське серце. Він кожній людині дарує надію на визволення, навернення і спасіння. У цьому уривкові міститься своєрідний прообраз Таїнства Покаяння, коли особа, визнавши свою лиху поведінку, отримує Боже прощення і любов. Покажи Господеві своє серце! Розкажи Йому про своє життя, а тоді намагайся слухати…

Людина швидше схильна осудити інших, ніж подарувати прощення і любов. І це може чинити особа, яка має знання про Бога, може навіть хизуватися своїм становищем у суспільстві, та при цьому не бачити своїх хиб. І на противагу, людина, яка може виглядати в людських очах знеславленою, проте, зустрівшись із Богом, який Є любов’ю, докорінно змінити своє життя. Для Бога жодна людина ніколи не є втраченою: ані фарисей, ані грішниця, бо Ісус прийшов до загиблих овець дому Ізраїля.

Прошу Господа про дар слухати, чути, розуміти Його прощення для нас. Про світло для мого серця, щоб і самому вміти та хотіти прощати.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.