Sunday, 13 жовтня 2024

Святих Отців VII Вселенського Собору.  
Св. мч. Карпа, Папили й Агатоніки 

Кожен новий день нашого життя – це ще одна можливість, наступний шанс, який ми отримуємо від Бога, для того, щоби у черговий раз засвідчити, що найбільшою цінністю у цьому світі є Жертовна Любов. Справжня Любов – це вміння давати. Давати щиро та щедро. Наскільки Ти готовий чи готова до такої Любові? 

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 25,14-30. 

Сказав Господь притчу оцю: І царство небесне буде мов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. Одному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому – один, кожному за його здібністю, і від'їхав. Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів. Так само і той, що взяв два, також придбав два других. А той, що взяв один, пішов, викопав у землі яму і сховав гроші пана свого. По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними рахунок. Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: 

– Мій пане, каже, ти мені дав п'ять талантів, ось я придбав других п'ять талантів. 

Сказав до нього його пан: 

– Гаразд, слуго добрий і вірний. Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого. 

Приступив і той, що взяв був два таланти й каже: 

– Пане, два таланти дав ти мені. Ось других два придбав я. 

Сказав до нього пан його: 

– Гаразд, слуго добрий і вірний! Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого. 

Приступив і той, що взяв був один талант, і каже: 

– Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Тому, зо страху я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє. 

 Озвався його пан і каже до нього: 

– Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав. Тож треба було тобі дати мої гроші торгівцям, і я, вернувшись, взяв би своє з відсотками. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, візьмуть і те, що має. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів. 

Справжнє багатство людини полягає не на тому, що вона має, а на тому, ким вона є чи ким може бути для інших. Цінність людини міститься у вмінні давати себе іншим, бути життєдайною. Таланти, про які ми чуємо в сьогоднішній Євангелії – це наше життя. Подивись на останні роки свого життя? Наскільки Ти був чи була життєдайною? 

Однак ми часто про це забуваємо і намагаємося максимально зберегти своє життя виключно для себе, перестаємо бути життєдайними, і, як парадоксально б це не здавалось, таким чином ми грабуємо себе самих. Стаємо біднішими. 

«Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, візьмуть і те, що має».  Хто не має любові, йому відбирають те, що він має, бо в людині тільки любов може бути вічною і непроминущою. Інші речі розпадаються і гинуть. 

Боже, Вічна Любове, що віддав Своє Життя за мене, щоби я міг жити, навчи мене бути щедрим і любити щедро, давати своє Життя і не рахувати, бути життєдайним для інших. Амінь 

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.