Tuesday, 10 вересня 2024

Зверни свій погляд, на Господа, який постійно дивиться на тебе з любов’ю і турботою. Спробуй відкрити для себе дар цієї безконечної пильної любові.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 1, 16-22.

16. В той час Ісус, проходячи повз Галилейське море, побачив Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. 17. Ісус їм сказав:
– Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей.
18. І вмить вони покинули мережу й пішли слідом за ним. 19. Пройшовши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Івана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, 20. і відразу їх покликав. І вони зоставили батька Заведея в човні з наймитами та пішли слідом за ним.
21. Прийшли вони в Капернаум, і він у суботу відразу увійшов у синагогу і почав навчати. 22. І дивувалися його навчанню, бо навчав він їх як повновладний, не як книжники.

Побачивши Симона та Андрія, Ісус покликав їх. Здається, Він просто йшов повз Галилейське море, а ці двоє рибалок робили свою звичну справу. Але Він помітив їх і покликав йти за Собою, щоб стати рибалками людей – і вони пішли! Якщо спробувати собі все буквально уявити та себе поставити на їх місце, то досить складно відповісти, чи і ми на їхньому місці могли б зробити так само? Уважне читання інших Євангелій дозволить нам доповнити сьогоднішню оповідь Марка. Скоріше за все, Петро та Андрій вже дещо знали про Ісуса, чули його слова і науку, тому покроково ішли до довір’я. Однак найважливішим є те, що Ісус бачить їх першими, бачить до глибини серця і перший довіряє їм.

Так само кличе Ісус і Йоана та Якова, котрі залишають батька з наймитами просто під час праці. Це виглядає досить дивним, може навіть імпульсивним. Але в голосі Бога справді є щось настільки важливе і рідне для людського буття, що йому важко опертися. Один відомий християнський письменник, Клайв Стейплз Льюїс, у своїй автобіографічній повісті написав, що голос Господній, якщо людина чує і розпізнає його, залишає її абсолютно вільною,  і в той же час здається абсолютно неможливим йому відмовити. Ісус обрав простих серцем людей, котрі були здатні чути і приймати запрошення. До чого запрошує мене Слово Боже сьогодні? Чи достатньо я щирий зі собою і Богом? 

Покликання учнів є для служіння іншим. Господь не резервує пастирську працю виключно для себе самого, але залучає до неї апостолів. Він так прагне зібрати усіх розсіяних, розгублених у цьому світі людей! Так само як рибалка тішиться багатим уловом, Господь тішиться кожною людиною, котру здобув, бо це означає її спасіння. Ця частка радості і турботи про інших належить теж і до нас з тобою сьогодні. Яким чином покликаний я бути рибалкою Христа? Як можу допомогти Йому витягувати душі з глибин невір’я і безнадії, котрі походять з незнання Бога чи з гріха? Можливо, мені самому знову потрібно дозволити Господеві спіймати себе у любові, щоб притягувати інших до того блага, яке дає нам слідування за Христом?

Господи, дякую за Твій погляд, за те що кличеш мене щодня іти за Тобою. Допоможи мені зрозуміти, як саме сьогодні можу послужити Тобі і моїм братам та сестрам!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.