17
09.2024
Св. мц. Софії і трьох її дочок: Віри, Надії й Любові Мк 3, 13-19
0,00 / 0,00

Sunday, 08 вересня 2024

Звичайний період, Мт 18, 23-35
Неділя 11-та по Зісланні Святого Духа

Неділя 11-та по Зісланні Святого Духа.
Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

За хвилю на тебе чекатиме нова зустріч зі Словом. Дозволь Господеві повести тебе дорогою правди про Царство Небесне, котре насправді так близько.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 18, 23-35.

Сказав Господь притчу оцю:
23. Царство небесне похоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. 24. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що був винен десять тисяч талантів. 25. А що не мав той чим віддати, пан велів продати його, жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. 26. Тоді слуга, впавши йому до ніг. поклонився лицем до землі й каже:
– Потерпи мені, пане, все тобі верну.
27. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. 28. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динарів, схопив його й почав душити його, кажучи:
– Верни, що винен.
29. Співслуга його впав йому в ноги й почав його просити. Потерпи мені, я тобі верну. 30. Та той не хотів; пішов і кинув його в темницю, аж поки не верне борг. 31. Коли товариші його побачили, що сталось, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про всю справу. 32. Тоді пан покликав його і сказав йому:
– Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. 33. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?
34. І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки не верне йому всього боргу.
35. Отак і мій Отець небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.

Тут на землі ми можемо уявляти собі Царство Небесне згідно обмеження нашої уяви. Незалежно від раси чи навіть віросповідання, людям властиво в глибині свого серця носити певне інтуїтивне відчуття цього найвищого щастя, миру і радості, що пануватимуть там, за обрієм нашого земного існування. Ісус прийшов, щоб звістити наближення Царства Отця і привідкрити заслону його таємниці, наскільки ми зможемо це зрозуміти тепер. Тому Він говорить притчами. Притча – це значно більше, ніж повчальна історія з трохи загадковим змістом. Це щілина, через яку вже зараз можна роздивитися те, що нам обіцяне в Небі.

Сьогоднішня притча показує напругу між справедливістю і милосердям, котру чисто по людськи напевно доводилося досвідчити кожному. Милосердя, якого ми досвідчили і доцінили, здатне зцілити наше серце і відкрити його на дарування себе іншим у любові. Справедливість є необхідною умовою і підвалиною побудови здорової і сильної спільноти, інституції, держави. Але для справедливості питання милосердя часто може виглядати слабкістю або поблажливістю. Для милосердя справедливість може виглядати непрощенням. Але у Царстві Небесного Отця між ними немає вже протистояння. 

Ісус запрошує нас до переміни серця, котра подає нам у світлі милосердя значення справедливості. Вона вже сьогодні нас запитує про те, чи ми готові увійти в Царство Небесне разом. Чи готові поділитися досвідом милосердя з нашими ближніми. Чи готові пробачити їм, тому що Бог пробачає нам? Цією притчею Господь нам показує, наскільки більше ми самі обдаровані милосердям від Бога, якщо порівнювати з тим проявом милосердя, якого від нас деколи просять наші ближні. Можливо, перш ніж силувати себе чи інших до прощення, слід запитати себе: чи я пам’ятаю і ціную ті моменти, коли Бог змилосердився наді мною? Чи справді тим тішуся і в тому досвіді знаходжу мир і натхнення бути більш великодушним? 

Ісусе, зроби моє серце подібним до Твого! Навчи мене у вдячності і щедрості приймати і дарувати милосердя моїм ближнім.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.