Tuesday, 03 вересня 2024

Прп. Теоктиста, співпосника вел. Євтимія

У сьогоднішньому Євангелії Ісус у черговий раз звертається до фарисеїв, піддаючи критиці їхню релігійність. Фарисеї дбають лише про зовнішній вимір своєї побожності, забуваючи найістотніше, що Бог вписав у свій закон, тобто справедливість, милосердя і вірність. На чому базується сьогодні моя віра та моя релігійність? Чи не бачу і я себе одним (чи однією) з фарисеїв?

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 23, 23-28.

Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли:
23. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. 24. І те слід робити, і того не слід лишати. Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда.
25. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости. 26. Сліпий фарисею! Очисть спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті.
27. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на побілені гроби, які зверху здаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечисти. 28. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви повні лицемірства й беззаконня.

Іноді ми думаємо, що спасіння можна отримати, виконуючи щось зі списку різних релігійних дій та вчинків, які нам залишили батьки, про які ми почули у церкві і які є в стані вчинити нас досконалими. Тоді ми починаємо прискіпливо дбати про те, що зовнішнє, забуваючи часто про те, що для Бога важливішим є наше серце. 

Ісус закликає нас сьогодні подивитись у правді на нашу поведінку, на наше серце: якщо кожен наш вчинок, навіть дуже побожний, не народжується зсередини, якщо ми не дбаємо про те, що перебуває у нашому серці, ми ризикуємо стати фарисеями та лицемірами, які завжди залишаються незадоволеними, поневоленими обов’язками, бо "це треба зробити". Тільки якщо ми відкриємо перед Богом наше серце, покажемо наші справжні наміри, тільки відчуваючи, що кожен з нас прощенний та прийнятий Милосердною Любов’ю, ми зможемо жити як вільні люди, як Його діти. 

Замість того, щоби нам намагатися відбілити перед Богом своє минуле та теперішнє, Він Сам запрошує нас вже тут і тепер увійти у глибокі відносини з Ним. А це можливо, коли ми перестанемо приховувати від Нього наші темні сторони, увесь той бруд, який ми носимо з собою, забуваючи, що Він прийшов саме заради нього, щоби допомогти нам звільнитись від того бруду, щоби, забравши на себе наші гріхи та рани, Він зміг нас наповнити Собою – справедливістю, милосердям і вірністю.

Господи, від гріха мого мене очисти, щоб моє серце наповнилося Твоєю любов'ю і благодаттю. Навчи мене дивитись на інших Твоїми очима!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.