Wednesday, 15 травня 2024

Спробую втишити свої думки та емоції, щоб бути уважним до Слова Євангелія, яке невдовзі почую.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від  Йоана 5, 17-24.

17. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Отець мій діє понині, і я дію.
18. За те юдеї ще більше намагались його убити, та не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що називав Бога своїм Отцем, видаючи себе за рівного Богові.
19. Ісус відповів їм, кажучи:
– Істинно, істинно кажу вам: не може Син від себе діяти нічого, як тільки те, що бачить, як Отець діє. Бо що Отець діє, те саме також і Син діє. 20. Отець бо любить Сина й усе йому показує, що сам діє. І більші від цих діла йому покаже, щоб ви дивувалися. 21. Бо як Отець воскрешає померлих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє. 22. Отець бо не судить нікого, але дав Синові увесь суд, щоб усі почитали Сина, як почитають Отця. 23. Хто не почитає Сина, той не почитає Отця, який послав його.
24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.

Ісус в Євангелії стверджує, що Бог-Отець діє увесь час. Творець у кожну мить підтримує цей світ та творить у ньому щось нове. Син Божий, творче дієслово Отця, також являє Його діяльність у світі. Не всім це подобається. Людям властиво намагатися все вписувати в рамки своїх власних уявлень про те, що і як має, і як не має бути. Навіть самого Бога.

Однак, Бога неможливо обмежити. Нікому не вдасться Його «приборкати» чи давати Йому вказівки. Так само неможливо раз і назавжди встановити певні правила на всі випадки життя. Нова реальність час від часу розносить вщент навіть найдосконаліші і найдокладніші людські установлення. Бог є творчим і так само до постійної творчості, відкриття нового і переосмислення старого покликані й ми, що створені на Його образ і подобу.

Перед Великоднем ми немало розважали над темою Страшного Суду, де мають відкритися і виявитися таємниці людського серця, а людина має отримати відплату згідно того, як вона поводилася протягом свого земного життя. Сьогодні ж чуємо щось нове: виявляється, на цей суд можна взагалі і не приходити! Відразу перейти до вічного життя! І осягнути це зовсім не складно, достатньо слухати слово Ісуса і вірувати в Бога. Отже, коли ми уважно, з вірою слухаємо Боже Слово, приймаючи його в своє серце, тоді все наше єство стає з ним згідним, співзвучним, сумісним. Якщо це дійсно в нас відбувається, то не буде і ніякого суду, а останнього дня ми просто зануримося у люблячі обійми нашого небесного Батька.

Господи, хочу вірувати в Тебе, хочу уважно слухати та приймати Твоє Слово, щоб увійти у Твоє Царство – царство творчості, свободи та вічного життя!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.