26
05.2024
Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого Йо 5, 1-15
0,00 / 0,00

Sunday, 12 травня 2024

Великдень, Йо 20, 19-31
Неділя 2-га після Пасхи. Томина. Антипасха

Свв. Епіфанія, єп. Кипрського, і Германа, патр. Царгородського

Постараюся створити в своїх думках та почуттях тишу, щоб спромогтися почути та прийняти Слово Святого Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від  Йоана 20, 19-31.

19. Коли настав вечір, того самого дня, першого в тижні, і двері були замкнені там, де були учні, зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм:
– Мир вам!
20. Сказавши це, показав їм руки й бік. І зраділи учні, побачивши Господа. 21. І знову Ісус їм каже:
– Мир вам! Як мене послав Отець, так я посилаю вас.
22. Сказавши це, дихнув на них і каже їм:
– Прийміть Духа Святого. 23. Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите – задержаться.
24. Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвище Близнюк, не був з ними, коли прийшов Ісус. 25. Інші учні йому сказали:
– Ми бачили Господа.
Він відповів:
– Як не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця у місце, де були цвяхи, і коли руки моєї не вкладу в його бік, не повірю!
26. По вісьмох днях учні його знову були в домі, і Тома був з ними. Увіходить Ісус – а двері були замкнені – і стає посередині й каже:
– Мир вам!
27. Потім каже до Томи:
– Вложи сюди твій палець і глянь на мої руки. І простягни твою руку і вклади її у бік мій. І не будь невіруючий, але віруючий!
28. Тома відповів і сказав до нього:
– Господь мій і Бог мій!
29. Каже йому Ісус:
– Тому що ти бачив мене, віруєш. Щасливі ті, які не бачили й увірували!
30. Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очу своїх учнів, що їх не записано в цій книзі. 31. А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім'я.

Страх. Це те почуття, яке панувало в серцях та думках учнів Ісуса увесь перший день по Воскресінні – аж до вечора. Вже й Марія Магдалина їм звістила, що бачила Воскреслого Господа, а вони, однак, не повірили. Отже, сидять десь за зачиненими дверима, перелякані та у розпачі – і не знають, що їм робити далі. Що тепер з ними всіма буде, чого їм ще чекати, куди йти, як розуміти все те, що відбулося? Відповідей, здається, немає, а є лише страх. І зачинені двері.

І аж тут серед них з’являється сам Ісус. Зачинені двері для Нього не є перешкодою. Страх учнів також Його не стримує. Вітається, говорячи: «Мир вам!» Той мир, який Він приносить, проганяє страх. Натомість, приходить велика радість. І ще апостолам дається дар – нести Боже прощення всім людям. А чого в житті боюся я? Від чого намагаюся сховатися за зачиненими дверми? Чи дозволю Господу перемінити і мій страх у радість?

Апостол Тома. Його чомусь не було тоді серед учнів. Можливо, був серед них найвідважнішим і пішов, так би мовити, «на розвідку», в той час, коли решта учнів боялися та ховалися. І от вони зустріли Воскреслого, а він ні! Напевно, Тома заперечував Воскресіння Ісуса не стільки з невір’я, скільки з певної досади. Ну як же так – пропустив найважливішу подію?! Легше заперечити сам факт, ніж визнати себе невдахою. Але за кілька днів Ісус приходить знову і тепер вже звертається саме до нього. Не докоряє, лише виявляє особливу увагу. І Тома повністю, до кінця визнає Воскреслого: «Господь мій і Бог мій!»

Господи, хочу і я зустріти в своєму житті тебе Воскреслого – у такий спосіб, який вибереш ти Сам. Прагну визнати Тебе так, як Тома: «Господь мій і Бог мій!»

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.