26
05.2024
Неділя 4-та після Пасхи, розслабленого Йо 5, 1-15
0,00 / 0,00

Wednesday, 01 травня 2024

Великий Піст, Мт 26, 6-16
Велика середа

Св. прор. Єремії
Блаж. сщмч. Климентія Шептицького, архим. Унівського

У хвилині тиші постараюся зосередитися, щоби могти почути, зрозуміти та прийняти Слово святого Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від  Матея 26, 6-16.

6 І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,
7 підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.
8 Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство?
9 Це можна б було дорого продати й – дати бідним!”
10 Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.
11 Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.
12 Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.
13 Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”
14 Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників
15 і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків.
16 І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.

Вже вкотре за останні кілька тижнів ми чуємо ту ж саму історію про вчинок любові та щедрості однієї жінки. Сьогодні ми не чуємо про точну вартість чи кількість витраченого мира (а в інших Євангеліях оповідається, що було його – стародавня «літра», тобто трохи менше 300 грамів, а коштувало воно - «більш як 300 динарів», тобто співмірно з річним заробітком доброго ремісника або професійного солдата). Говориться лише, що була «плящинка» вельми дорогого мира. Отже, жінка просто взяла ти вилила на Ісуса щось надзвичайно дороге, можливо витратила на Нього найдорожче (в матеріальному сенсі), що тільки мала. Чому чи навіщо вона це зробила?

Подібне питання, як чуємо, виникло і в деяких учнів. Чи не можна було знайти тій цінності інше, краще застосування, наприклад, продавши та роздавши гроші бідним? Десь чисто загально-теоретично вони, можливо, і мають рацію. Та не цього разу! Ісус вказує на те, що вчинок жінки є добрим ділом, бо є символічним помазанням, яке передвіщає похорон Ісуса, який невдовзі має статися. Поховати померлого, так само як і допомогти бідному – є традиційними справами милосердя як в юдеїв, так і в християн. З тією різницею, що для померлого це добро можна вчинити тільки один раз, а бідним можна (і треба!) допомагати завжди. Отже, жінка вчинила правильно! Ісус вміє побачити та доцінити кожне добро – в конкретних обставинах кожної особи, а не загально-теоретично…

Напевно, хтось з тих учнів, що ремствували на жінку, зрозумів слова Ісуса. Бо ж, зрештою, саме тому і ми про це знаємо – зі слів учнів. Юда ж Іскаріот не врозумився, не прийняв своєї неправоти, але ще більше обізлився – і остаточно вирішив зрадити Ісуса. Та ще й щось заробити на цьому. А як реагую я, коли хтось викриває мою неправоту чи помилку? Постараюся зрозуміти, де є правда, та виправитися, чи ж, можливо, лише злюся та думаю про помсту?

Господи, даруй мені твоє світло, щоб я міг добре розрізняти, що є кращим в кожній конкретній ситуації мого життя, а ще дар смирення, щоб могти розуміти та виправляти свої помилки.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.