Thursday, 14 березня 2024

Прошу про Божу благодать – щоб могти почути і зрозуміти Слово Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 23, 1-34; 44-56.

1. В той час повели Ісуса первосвященики, книжники і старші народу до Пилата, 2. і почали його обвинувачувати, кажучи:
– Ми найшли, що цей підбурює народ наш, збороняє давати кесареві податок і каже, що він – Христос-цар.
3. Пилат спитав його:
– Ти цар юдейський?
Ісус у відповідь сказав до нього:
– Ти кажеш.
4. Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби:
– Я не находжу ніякої вини в цьому чоловікові.
5. Вони ж настоювали і кричали:
– Він народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.
6. Почувши це, Пилат спитав, чи цей чоловік – галилеянин; 7. і довідавшися, що він з-під влади Ірода, відіслав його до Ірода, який тими днями був також у Єрусалимі.
8. Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса, бажав бо здавна бачити його, тому що чув про нього і сподівавсь побачити від нього якесь чудо. 9. Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого. 10. Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його обвинувачували. 11. Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата. 12. І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували.
13. Тоді, скликавши первосвящеників, старшин і народ, 14. Пилат до них промовив:
– Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу. Ось я, розсудивши справу перед вами, не найшов у цьому чоловікові ніякої вини в тому, в чому ви оскаржуєте його. 15. Та й Ірод не найшов, бо ж відіслав його до нас. Отже, видно, що він не вчинив нічого, гідного смерти. 16. Тому я його покараю й відпущу.
17. Треба ж було йому на свято випустити їм одного. 18. Та вони всі разом закричали:
– Геть із цим, відпусти нам Варавву!
19. Цього останнього за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в'язницю.
20. Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, промовив до них знову. 21. Та вони закричали:
– Розпни, розпни його!
22. Тоді промовив до них утретє:
– Яке зло вчинив він? Я не найшов у ньому нічого, гідного смерти. Покараю його й відпущу.
23. Але вони наполягали, кричачи сильно, і вимагали, щоб його розп'яти. І крик їхній переміг. 24. Тоді Пилат присудив, щоб сталось, як вони просили. 25. І він відпустив того, що за повстання й убивство був вкинутий у темницю і якого вони просили; Ісуса ж видав їм напризволяще.
26. І як вони його вели, заставили якогось Симона Киринея, що вертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.
27. Ішов за ним великий натовп людей і жінки, що плакали за ним та голосили. 28. Ісус обернувся до них і сказав:
– Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою й над вашими дітьми! 29. Бо ось настануть дні, коли скажуть: щасливі неплідні, і лона, що не родили, і груди, що не годували.
30. Тоді казати почнуть горам :
впадьте на нас!
– і горбам:
покрийте нас!
31. Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?
32. З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.
33. І як прийшли на місце, що зветься Череп, там розп'яли його і злочинців, одного по правиці, і другого по лівиці. 34. Ісус сказав:
– Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.
44. Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев'ятої години, 45. бо затьмарилось сонце, і завіса храму роздерлася посередині. 46. Ісус закликав сильним голосом:
– Отче, у твої руки віддаю дух мій!
Сказавши це, він віддав духа.
47. Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи:
– Справді цей чоловік був праведний.
48. Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, верталися додому, б'ючи себе у груди.
49. Усі його знайомі стояли оподалік, і жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на все те.
50. І ось був чоловік, на ім'я Йосиф, радник, людина добра і праведна, 51. що не пристав був до їхньої ради ні вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста, і очікував Божого царства. 52. Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. 53. Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробі, висіченім у скелі, де ще ніхто не лежав.
54. То був день приготування і вже заходила субота.
55. Жінки, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, йдучи слідом за Йосифом, бачили гріб і як поклали тіло Ісуса. 56. Вернувшись, вони приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали.

На початку сьогоднішнього дуже довгого євангельського читання ми стаємо свідками суду над Ісусом. Необґрунтовані звинувачення, які навіть Пилатові здаються недостатніми для засудження на смерть. Напевно, тому він з готовністю відправляє Ісуса до Ірода, оскільки той мав би знаходитися під юрисдикцією правителя Галілеї. Часто і ми стаємо жертвами подібного бюрократичного «футболу». Якийсь чиновник, не бажаючи вникати у справу чи вирішувати проблему, відсилає нас до іншого, а той ще до іншого. Та тепер такою проблемою стає Сам Ісус.

Зрештою, проблема таки знову повертається до Пилата. Спочатку, той намагається вирішити справу справедливо і відпустити Ісуса. Та старші народу голосним криком наполягають на своєму – «І крик їхній переміг»! Ісуса засуджено на страту. Розбійника Варраву відпущено. І все через голосний крик, який виявляється гучнішим за голос сумління та справедливість. Чи траплялося і мені відступати від правди під впливом крику, грубості і напору? А чи, може, і я сам агресивно змушував когось чинити по моєму, а не по правді?

Ісуса засуджено. Спостерігаємо Його шлях на Голгофу. На цій дорозі зустрічаємо немало людей. Симона Киринея, який, хай і під примусом, але трохи облегшив хресну путь Спасителя. Жінок, які дуже по-людські оплакують страждання Ісуса, не розуміючи, однак, всієї глибини трагедії, що відбувається. Розбійників – товаришів Христа по нещастю, один з котрих незабаром покається і увійде з Ісусом до раю. Під хрестом бачимо жінок і деяких знайомих Ісуса, вояків та їхнього сотника, який, зрештою, визнав праведність конаючого Ісуса. Йосифа з Ариматеї, який поховав Ісуса в гробниці. А що я? Яке місце на хресній дорозі в мене? Чи можу уявити себе під хрестом нашого Господа і Спасителя?

Ісусе, дай і мені знайтися під Твоїм хрестом. Хочу лишитися Твоїм вірним назавжди. Подай, Господи!
Слава Отцю і Сину і Святому Духу.