05
07.2025
Прп. Атанасія Атонського Мт. 8, 14–23
0,00 / 0,00

Wednesday, 14 вересня 2022

Звичайний період, Лк 4, 16-22
Початок індикту, тобто Нового року

Пам'ять преп. Симеона Стовпника і матері його, Марти.
Собор Пресв. Богородиці, що в Міясинах.

Прийди Святий Духу, освіти наш розум, наше серце, наповни нас своїм світлом, щоб ми могли зрозуміти Боже Слово, знайти його відображення в подіях щоденного життя!

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 4, 16-22.

16. В той час прийшов Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу і встав, щоб читати. 17. Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано:
18. Господній Дух на мені,
бо він мене помазав.
Послав мене нести добру новину бідним,
звіщати полоненим визволення,
сліпим прозріння,
випустити пригноблених на волю,
19. оповістити рік Господнього помилування.
20. Згорнувши книгу, він віддав її слузі й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити:
– Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.
22. Всі свідчили про нього і дивувались словам ласки, які виходили з уст його, і говорили:
– Чи він не син Йосифа?

Ісус прийшов у своє рідне місто, до людей з якими проживав своє дитинство, юнацькі роки та дозрівання, прийшов зміцнений Святим Духом. Його рухи і діяння виглядали звичайно, як кожної, можливо, суботи: «встав, щоб читати.  Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано…». Але спосіб, з яким Він читав і коментував Писання, зворушив серця слухачів: «дивувались словам ласки, які виходили з уст його, і говорили:
– Чи він не син Йосифа?». Іноді люди, які щодня поряд з нами і в яких знаємо майже всі їхні звички та можливості, однак, можуть бути для нас посланцями Правди. Як реагуємо на слова близьких, які вказують нам дорогу до Бога? Чи не нехтуємо нагодою зустріти Ісуса в близькій людині?

«Сьогодні збулось це писання у вухах ваших». Цими словами Ісус коментує в синагозі в Назареті текст пророка Ісаї: «Господній Дух на мені, бо він мене помазав». Ці слова в той момент набрали історичного значення, їх читає Той, на кого вони чекали поколіннями. Святий Дух в повноті оселився в Ісусі Христі і це Він посилає Його до нас. Ісус приносить кожному те, що найбільш потрібне: добру новину бідним, полоненим перспективу визволення, сліпим можливість споглядання оточуючого світу, пригноблених відпускає на волю. Але для прийняття цих дарів потрібна віра. Для тих, хто не вірить, нічого не  зміниться. Бог не хоче нікому накидати Своєї присутності, тому діє в житті тих, які Йому довіряють, або, принаймні, намагаються довіряти.

«Сьогодні збулось це писання у вухах ваших». Як часто ми слухаємо Слова Божого  - можливо, що і кожного дня? Що сьогодні виповнилось згідно Писання в нашому житті? Слово Боже запрошує нас затриматися в наших клопотах, поспіху щоденного життя, щоб почути, зауважити Його діяння і здивуватися  «словам ласки, які виходять з Нього».

Молімося, щоб Боже Слово приносило плоди віри в нашому житті, щоб виконало свою місію в серці кожної людини. 

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.