Monday, 12 вересня 2022

Передсвяття Різдва Пресв. Богородиці.
Св. мч. Созонта.

Свята мати Тереза говорила: «Краще запалити свічку, ніж постійно проклинати темряву». Темрява, так чи інакше, в житті буде завжди. Однак, чим ближче ми до Світла, тим вона є слабкішою.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 4, 10-23.

10. Того часу приступили до Ісуса учні, як він зостався на самоті, і запитали, що означали притчі. 11. І він сказав їм:
– Вам дана тайна царства Божого; тим же, що осторонь, усе дається у притчах, 12. щоб вони, дивлячись, не бачили, слухаючи, не розуміли, щоб, бува, не навернулись і щоб їм не простилось.
13. І сказав їм:
– Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі? 14. Сіяч сіє слово. 15. Ті, що край дороги, де сіється слово, коли почують слово, сатана зараз же приходить і бере геть посіяне в них слово. 16. Так само посіяне на каменистому ґрунті – це ті, що, почувши слово, зараз же з радістю його приймають, 17. але, не маючи у собі коріння й стійкости, вони згодом, коли настає утиск або переслідування за слово, негайно зневірюються. 18. Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, 19. але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увіходять і, заглушують слово, і воно стає неплідним. 20. А що посіяні на добрій землі, це ті, які чують слово, його приймають і приносять плід: хто у тридцять, хто у шістдесят, хто у сто разів більше.
21. І говорив їм:
– Хіба вносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, і не на те, щоб поставити його на свічнику? 22. Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що не вийшло б на явне. 23. Хто має вуха слухати, хай слухає!

Притча про сіяча і насіння – це яскравий приклад проповідування Євангелія. У притчі розповідається про чотири види ґрунту і про те, що тільки один з них є родючим. Уривок показує нам, що відмінність результатів цілком залежить від серця людини, що слухає та від її готовності прийняття Слова Божого. Але навіть в тому випадку, коли люди виявляють бажання слухати, існує небезпека поверхневого ставлення. Легковажні і неуважні слухачі, які не мають в собі коріння, або ті, хто занадто занурений в мирські турботи та задоволення, не зможуть принести плодів. Лише ті, хто чує Слово, сприймає і відповідно чинить, будуть плодоносити. Іноді вважають, що ця притча вчить нас духовної стійкості, адже, підкорюючись законам духовного зростання, неодмінно настане час щедрих духовних жнив. А яким видом ґрунту є ти? 

«Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним...» Якщо людина грішить, вона інстинктивно намагається приховати це. Так само, як вчинили це Адам і Єва, порушивши заповідь Божу. Але Ісус говорить, що правда завжди виходить назовні, її не можна сховати. Все частіше все більше людей живуть у подвійній, а то й потрійній свідомості життя і таке роздерте життя вже стало для нас нормою. Коли на людях, або в соцмережах – то ми одні, а коли самі з собою – тоді ми зовсім інші. Ми живемо, розраховуючи на те, що ніхто не дізнається, які ми на самоті, які ми віч-на-віч з собою. Подекуди ми втрачаємо цілісність нашого життя, тому що думаємо, що, коли на нас ніхто не дивиться, то нас ніхто і не бачить.

Але від Бога і від самого себе ніхто не може приховати правди. У клубку брехні ти не зможеш сховатися надовго. Істина має в собі щось неруйнівне. Люди можуть відмовитися визнати істину, намагатися придушити її, стерти або згладити, можуть відмовити у прийнятті Істини, але Істина завжди перемагає.  Ісус нас попереджає: те, що ми тримаємо всередині себе як таємницю, поступово зростає, захоплюючи все більше і більше нашого «я», і, врешті-решт, проривається назовні. Тоді таємне стає явним.

Сьогодні спробуй запросити Господа до своїх гріхів, до своєї темряви, якою б страшною вона не була.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.