05
12.2021
Св. ап. Филимона і тих, що з ним Лк 8, 41-56
0,00 / 0,00

Monday, 22 Листопад 2021

Звичайний період, Лк 10, 22-24
Тиждень 23-ій по Зісланні Святого Духа. Свв. мчч. Онисифора й Порфирія. Прп. Матрони. Прп. Теоктисти, що з Лезви

Писання запрошує тебе до глибшого пізнання Отця через одкровення Сина, щоби це синівське почуття охопило усе твоє існування.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія  від Луки 10, 22-24.

Сказав Господь своїм учням:
22. Все дав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто Син, крім Отця, і хто Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
23. Потім, звернувшися до учнів, промовив:
24. – Щасливі очі, які бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули. 

«Все дав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто Син, крім Отця, і хто Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити», - ці слова Господь сказав своїм учням. Слова, які чули учні на самоті, завжди є дуже глибоким запрошенням до роздумів над таємницею Божої любові. Ісусові усе передане Отцем задля спасіння. Це слово «усе» також включає і твоє життя, і його обставини. Споглядаючи на себе, як на дитину Божу, ти також можеш щораз більше помічати, що все в твоєму житті тобі дане Отцем. Щось, як приємний дар, а щось, можливо, як непросте завдання.

«…і ніхто не знає, хто Син, крім Отця, і хто Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити». Направду знати іншу особу означає в решті решт полюбити її. Спробуй увійти до споглядання знання в любові, що є в стосунку між твоїм Небесним Отцем та Його Єдинородним Сином, розуміючи, яким величезним прагненням сповнене Христове серце: поділитися цим знанням зі своїми учнями і з тобою.

«Щасливі очі, які бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули». Іноді буває трохи жаль, що не можемо бути прямими учасниками євангельських подій. Однак святий апостол Павло, який пізнав Христа вже по Його вознесінні на небо, пише в одному своєму листі: «Сьогодні ближче до нас спасіння, ніж тоді коли ми увірували». Павло не має ностальгії, він бачить, що кожен новий день може бути сповнений щастям для того, хто увірував.

Спробуй побачити, як твоє життя у вірі стремить до щораз більшої злуки з Господом, побачити, що і ти є щасливим, коли відкриваєш Його присутність.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.