05
12.2021
Св. ап. Филимона і тих, що з ним Лк 8, 41-56
0,00 / 0,00

Saturday, 13 Листопад 2021

Звичайний період, Лк 6, 1-10
Свв. апп. Стахія, Амплія і тих, що з ними. Св. мч. Єпімаха

Ти можеш зараз попросити в Господа ласки просвітити твоє серце та нагодувати його своїм Словом.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 6, 1-10.

Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли. Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?” 
Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним? Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, - хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?” Далі сказав їм: “Син Чоловічий - Владика і суботи.”
Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою. От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти яке-небудь оскарження на нього. Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!”
Підвівся той і став. Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?” І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.

З сьогоднішньої євангельської розповіді ми дізнаємося про оздоровлення Ісусом сухорукого чоловіка. Ісус у суботу заходить до синагоги, де здійснює чудо оздоровлення. Згідно єврейських приписів, праця в суботу була заборонена. За Ісусом пильно стежили законовчителі. Ісус, знаючи думки людей, був зажурений їхньою поведінкою. Тому ставить їм запитання, на яке вони були неспроможні відповісти: «Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?» Та Ісус, незважаючи на них, все ж таки здійснив чудо.

Часто люди опиняються у своєму житті як у ролі тих законовчителів, так і в ролі сухорукого. Як і у випадку з законовчителями, наша заздрість стає нам на заваді, щоб розпізнати Бога та запросити Його у своє життя, а також щиро порадіти за ближнього, коли він одужує від своєї хвороби. Буває, що ми просто не вміємо спів-радіти його радістю, бо  наше почуття заздрості тому перешкоджає.

А в другій ролі ми опиняємося тоді, коли суха рука, сухе серце, око, вухо, уста можуть бути нашої недугою, нерозв'язаною внутрішньою трудністю або ж конфліктом з ближнім. І важливо, щоб ми ставали більш свідомими своїх немічей та приходили у храм, як сухорукий у синагогу, бо саме там він зустрів Ісуса, саме там можемо зустріти Його і ми!

Вислови Господу свої прохання про благодать розпізнавання своїх обмежень, які не дозволяють нам прийняти Бога та Його любов. 

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.