Євангеліє
Мр. 45 зач. 10, 17-27.

17. В той час, як вирушив Ісус у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати:

– Учителю добрий, що мені робити, щоб унаслідувати життя вічне?

18. – Чого називаєш мене добрим? – сказав Ісус до нього. – Ніхто не добрий, крім одного Бога.

19. Заповіді знаєш; не вбивай, не чужолож, не кради, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй батька-матір.

20. Він у відповідь мовив до нього:

– Учителю, я все те дотримував змалку.

21. Тоді Ісус, глянувши на нього, полюбив його і сказав йому:

– Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі. Тоді прийди, візьми хрест і йди за мною.

22. Той, засмучений тим словом, відійшов вельми зажурений, мав бо великі багатства.

23. Ісус, глянувши навколо, сказав до своїх учнів:

– Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в царство Боже!

24. Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них і каже:

– Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в царство Боже!

25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в царство Боже.

26. Дивувалися вони ще більше й один до одного казали:

– Хто ж тоді може спастися?

27. Ісус, глянувши на них, мовив:

– У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо.

Підпишіться на розсилку, будьте в курсі подій