Friday, 23 липня 2021

Доля мудрого слова залежить не стільки від уст того, хто його промовляє, скільки від вух тих, які його чують. Прислухайся уважно до Слів Ісуса. Сьогодні ми почуємо притчу про сіяча. 

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 13, 4-9.

4. Сказав Господь притчу оцю:
– Вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і видзьобало його. 5. Інше впало на кам'янистий ґрунт, де не було багато землі, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. 6. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. 7. Інше впало між тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. 8. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
9. Хто має вуха, нехай слухає.

Ісус багато промовляє до своїх учнів за допомогою притч. Притча – це є представлення нам Істини у вигляді картини, яку всі можуть побачити та зрозуміти. Притча відкриває людині розум та очі, провадить її від того, що людина вже знає і звідти, де вона знаходиться, до того, де вона повинна бути. У сьогоднішній притчі Ісус розповідає нам про сіяча, який вийшов сіяти. В алегорії сіяч є тим, хто сіє Слово Боже, а різні види ґрунту – це слухачі, які мають різні манери сприйняття того Слова. Принесений ними плід залежить від вразливості їхнього серця, в яке Боже Слово потрапляє.

Деяке насіння впало край дороги, тобто утрамбований ногами твердий ґрунт. В алегорії це слухач з зачиненим розумом, який не відкритий на Істину. Це людина, впертість якої чи її упередження, або ж просто небажання дізнатися що-небудь нове, можуть створити великі бар'єри та перепони, які дуже важко зруйнувати. А слухач, розум якого подібний до дрібного ґрунту – це людина, яка не може продумати й довести справу до кінця. Вона з ентузіазмом звертається до нових захоплень, намагається знайти щось нове, але, як тільки виникають труднощі, вона покидає цю затію. Так само вона поводиться зі Словом: вона може бути ним вражена і натхненна, але ніхто не може жити тільки на одних почуттях і захопленнях. Людині дано розум і вона морально зобов'язана мати усвідомлену віру. Адже Християнство ставить перед людиною певні вимоги і ці вимоги потрібно добре продумати, перш ніж приймати їх.

Місце, де вибуяла тернина – це слухач, в житті якого так багато інтересів, що часто найважливіші речі виявляються витісненими з його життя. Людина настільки зайнята, що їй ніколи помолитися чи почитати Слово Боже. Часом вона навіть ненавмисно виганяє зі свого життя молитву, Біблію, Церкву, вона може навіть пам'ятати про них та намагатися викроїти для них час, але чомусь у своєму перенасиченому житті, ніколи не доходить до цього. І останній приклад – людина, подібна до доброго ґрунту, розум якої відкритий, вона завжди готова слухати і вчитися, розуміти та пізнавати, а почуте перетворює в дію. Такий слухач приносить добрі плоди. А ти яким видом ґрунту відчуваєш себе в цій притчі?

Намагайся інколи зупинитися і послухати. Прислухатися до мудрого товариша, подруги або до Голосу Бога. Спробуй бути відкритим на нове, слухати, сіяти, плодоносити.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.