25
04.2024
Св. ап. і єв. Марка Лк 23, 33-43
0,00 / 0,00

Thursday, 08 липня 2021

Звичайний період, Мт 10, 23-31
Св. прпмч. Февронії

Господь запрошує нас усіх до апостольства щоденного життя. Як люблячий та відповідальний батько, хоче дати добрі настанови на цю духовну дорогу. Спробуй втишити твої  думки та серце від власних задумів та планів, турбот і переживань, щоб уважно вслухатися в Його голос.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 10, 23-31.

23. Сказав Господь своїм учням: Коли будуть вас переслідувати в тому місті, тікайте в інше. Істинно кажу вам: не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде син чоловічий.
24. Учень не є понад учителя, ні слуга понад пана свого. 25. Досить для учня, коли стане, як його вчитель, а слуга – як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше – його домашніх.
26. Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. 27. Що вам кажу в темноті, кажіть при світлі; і що чуєте на вухо, звіщайте з покрівель.
28. Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; бійтесь радше того, хто може погубити душу й тіло в пеклі.
29. Хіба не за шага продається пара горобців? Проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого. 30. У вас все волосся на голові пораховано. 31. Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців.

Учнів можуть не прийняти, або й переслідувати і на цей випадок Ісус настановляє їх на покірну поставу: просто піти в інше місце. Не добиватися визнання, не звинувачувати своїх кривдників, не грати роль мучеників, але також і не зупинятися від зневіри та знеохоти. Піти в інше місце, щоб і там проголошувати наближення Царства Небесного – це постава довір’я, покори і надії. В такій ситуації можемо відчувати також провину та втрачати віру у свою місійну придатність нести Євангеліє у своє середовище. Проте, в такі моменти ми часто не зауважуємо ті позитивні здобутки, що оточують нас, тих людей, які приймають Боже Слово і забуваємо про нові можливості.

«Не бійся!» – це один з найбільш вживаних Богом закликів до людини. Ісус закликає не боятися, бо страх  часто не просто паралізує, але й підштовхує нас до найбільш негідних вчинків та поведінки. Страх може статися не просто людською слабкістю, але й спричинитися до втрати гідності. Христос вчить своїх учнів про те, що вони не втратять ані гідності, ані правоти від поганого стосунку інших. Рано чи пізно все стане явним. Насправді важливим, цінним, правдивим є тільки те, що таким виявиться у світлі вічності. Цими словами Господь хоче подарувати велику внутрішню свободу також і тобі.

«Хіба не за шага продається пара горобців? Проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого». Ісус часто вживає образи зі щоденного життя. Він умів милуватися сотворінням і в світі природи віднаходити аналогії до духовного життя, тому що добре знає людську природу, яку прийняв на Себе. Нам важливо торкнутися, бачити, щоб зрозуміти, відчути, повірити. «У вас все волосся на голові пораховано. 31. Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців». Можливо, є щось, що зараз тобі потрібно віддати з довір’ям у руки Божі, покладаючись на ці Христові слова?

Дякую Тобі, Господи за настанову відваги й покори, за те, що цінуєш моє життя та служіння, навіть тоді, коли я про це не пам’ятаю. Прошу тебе сьогодні за тих людей, що почуваються знедоленими та забутими.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.