Friday, 02 липня 2021

У хвилині тиші приготую своє серце та розум на слухання та сприйняття того, чого нас навчає у Своїм Слові Господь.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 9, 14-17.

14. В той час приступили до Ісуса учні Івана й кажуть:
– Чому ми й фарисеї постимо, а твої учні не постять?
15. Ісус відповів їм:
– Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них візьмуть молодого, і тоді будуть постити.
16. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
17. І не вливають нового вина в старі бурдюки, а то бурдюки тріснуть, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають молоде вино в нові бурдюки, і одне й друге збережеться.

Учні Івана Хрестителя намагаються зрозуміти, чому Ісусові учні не поводяться згідно зразків традиційної поведінки, яка була прийнята між побожними людьми того місця та часу. Зокрема постів. Так повелося історично, що різноманітні звичаї та приписи, пов’язані з харчуванням та утриманням від нього, складають досить важливий аспект людської релігійності. Без їжі неможливе саме підтримання людського життя, отже релігія, яка торкається всіх сфер буття людини, неминуче намагається впорядкувати і підпорядкувати і цей найсуттєвішій його вимір.

І тут деякі добрі, віруючі люди, стикаючись з нестандартною поведінкою самого Ісуса, а з ним і Його учнів, впадають у певне непорозуміння. Як це? Чому вони не чинять так, як всі інші? Невже вони якісь особливі? Відповідь Ісуса на це питання: «так!» Ісус Христос дійсно є особливим, новим, нечуваним і небаченим. Виконуючи та звершуючи Старий Союз між Богом та людьми, відкриває нову главу цього стосунку. Відповідно, старі схеми й стереотипи, навіть ті, що колись були добрими, вже більше не працюють так, як раніше.

Приклади одежі, латки, вина і бурдюків нам розповідають про те, що неможливо щось нове втискувати у старі рамки вже звичного. І нове не влізе, і старе поламається. Це все досить очевидно. Та, незважаючи на те, ми не раз намагаємося зробити це саме. Змусити нове пристосуватися до наших старих уявлень та схем. Чи можу і я пригадати щось подібного в моєму власному життєвому досвіді?

Господи, навчи мене добре цінити та осмислювати звичне й традиційне, але при цьому бути повністю відкритим на те нове, що Ти мені являєш в моєму житті!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.