Tuesday, 02 березня 2021

Ісус завжди шукає близькості з людиною – близькості з тобою. Уяви себе поруч Господа, за одним столом із Ним.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 14, 10-42.

10. В той час Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб його видати їм. 11. Почувши це, вони зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.
12. Першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні:
– Де хочеш, щоб ми йшли і приготували тобі їсти Пасху?
13. Тоді він послав двох із своїх учнів і сказав їм:
– Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; ідіть лишень за ним, 14. і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає, де моя світлиця, в якій я міг би їсти з моїми учнями Пасху? 15. І він вам покаже велику світлицю, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам.
16. Учні пішли, прибули до міста й найшли, як він сказав їм, і приготували Пасху.
17. Як же настав вечір, приходить він з дванадцятьма. 18. І коли вони сиділи за столом та їли, Ісус промовив:
– Істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі мною, зрадить мене.
19. Вони засмутились, і один по одному почали його питати:
– Чи це я ?
20. Він відповів їм:
– Один з дванадцятьох, що вмачає зі мною руку в миску. 21. Син чоловічий іде, як написано про нього, але горе тому чоловікові, що зрадить Сина чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!
22. І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи:
– Беріть, це моє тіло.
23. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. 24. І сказав їм:
– Це моя кров завіту, що проливається за багатьох. 25. Істинно кажу вам, що не питиму більше від плоду винограду аж по той день, як буду його пити новим в царстві Божім.
26. І, проспівавши хвалу, вийшли на Оливну гору.
27. Сказав їм Ісус:
– Усі ви спокуситеся, бо написано: вдарю пастиря, і вівці розбіжаться. 28. Та по моїм воскресінні випереджу вас у Гали леї.
29. Петро сказав до нього:
– Хоч і всі спокусяться, та не я!
30. Відповів йому Ісус:
– Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ж ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся.
31. Та він ще більше твердив:
– Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречуся тебе!
І всі говорили так само.
32. Прийшли вони на місце, що зветься Гетсиманія, і він сказав своїм учням:
– Посидьте тут, поки я помолюся.
33. І взяв зі собою Петра, Якова та Івана, і його став огортати жах і тривога. 34. Потім сказав до них:
– Душа моя смутна аж до смерти. Лишіться тут і чувайте.
35. Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб якщо можливо, минула його ця година. 36. І мовив:
– Авва-Отче, усе тобі можливе: мимонеси від мене цю чашу! Та не, що я хочу, але що ти.
37. І приходить, і находить їх уві сні, і каже до Петра:
– Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ні однієї години? Чувайте, моліться, щоб не ввійти в спокусу. 38. Дух бо бадьорий, але тіло кволе.
39. І знову відійшовши, молився та говорив те саме слово. 40. І, вернувшися, знову найшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відповісти. 41. Вернувся він утретє й каже їм:
– Усе ще спите і спочиваєте? Годі! Прийшла година: ось Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. 42. Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився.

Сьогодні в Євангелії ми чуємо про надзвичайну любов Господа до нас, а також про слабкості кожної людини. Апостоли – вибрані, але всі дуже різні… Ті, які кохають і зраджують, вірують та сумніваються, витягують меч або боязливо втікають. А ти, входячи до Храму, кого прагнеш зустріти?

Сьогодні у Церкві лунають слова про кризу, багато людей перестало відвідувати Храм, приступати до Причастя, свій відхід мотивують недоброю поведінкою представників Церкви, вірян, духівництва. Так, на жаль, нерідко є. Тоді й ми самі, які щонеділі ходимо до Храму, відчуваємо відразу до деяких людей: до священика на парафії, до єпископа єпархії… І причини для цього різні, починаючи від їхньої інакшої  політичної думки, аж до огиди їхнім способом життя. Так, бо усі різні, як ті дванадцять апостолів, яких покликав Ісус. І серед них був зрадник Юда, також і Петро, який відрікся. Але ж не священик і не люди щонеділі на тебе чекають в Храмі, лише Сам Господь запрошує Тебе до Свого столу!

Уявімо собі бенкет... Той, Хто любить тебе всім серцем і для Кого ти є дуже важливий, запрошує тебе на Своє свято. Ти знаєш, що організатором бенкету є фірма, яка вчора відмовила у допомозі онкохворому, що будуть музиканти, які не вміють грати, а запрошення з помилками виписав не дуже добрий тамада. Чи ти відмовиш тому, хто так сильно тебе любить і так сильно на тебе чекає? Ні, якщо ти Його любиш так само і чекаєш на зустріч з Ним. Ти йдеш на запрошення Христа, це Його кров щоразу проливається на вівтарі, це Його Любов до Тебе є безумовною. Звичайно, усім нам хочеться, щоб запрошення на Учту Господа нам приносив хтось, як апостол Іван, але серед тих дванадцятьох був і зрадник, і невірний. A коли б тобі запрошення від Бога приніс Юда Іскаріот – чи ти б відмовився прийти?

Молимося сьогодні за священиків. Просимо для них Божого Благословення та вірного служіння на Славу Господа.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.