Thursday, 26 листопада 2020

Прошу в Бога ласки не залишатися байдужим на Його святе Слово.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 13, 1-9.

1. В той час прийшли деякі до Ісуса й розповіли йому про галилеїв, яких кров Пилат змішав був з їхніми жертвами. 2. Озвавшись, він сказав їм:
– Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? 3. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. 4. Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська башта і їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? 5. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.
6. І він розповів їм цю притчу:
Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і став шукати на ній плода та не найшов. 7. Тоді він сказав до виноградаря: оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не находжу. Зрубай її: навіщо займає землю? 8. Той озвавсь до нього: пане, лиши її ще цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. 9. Може, що вродить нарік, а як ні, зрубаєш її.

Досить часто нам, віруючим людям, властиво шукати певні прості та банальні пояснення того, що стається. Якщо з кимось трапляється якась біда, то, значить, це – покарання за якісь гріхи. Один священик якось був запрошений сповідати в онкологічне відділення. Йдучи туди, від побоювався, що люди будуть звинувачувати Бога у своїх бідах і навіть приготувався боронити Його. Як же ж він був здивований, коли важко, а, подекуди, невиліковно хворі люди почали звинувачувати самих себе, шукаючи причини своєї біди у своїх власних минулих гріхах!

Господь Ісус Христос, однак, не погоджується з такою простою житейською логікою. Люди, які загинули внаслідок нещасного випадку зі зруйнованою баштою, чи через лють правителя Понтія Пилата, зовсім не були більш грішними, чи в якісь спосіб більш винними перед Богом, ніж решта людей. Отже, прості пояснення не завжди є найбільш вірними. Часто ми просто не знаємо, чому когось із нас спіткало те чи інше лихо. Потрібно певне смирення, щоб прийняти це власне незнання.

Напевно ж можемо зауважити, що кожне лихо, біда чи трагедія викриває крихкість та вразливість людини. Стикаючись з необорними обставинами, людина досвідчує свою слабкість та обмеженість. Але сьогоднішнє Євангеліє окрім цього відкриває нам  і іншу правду – наш Бог є довготерпеливий та милосердний, дає нам час і можливість для навернення та спасіння.

Прошу в Бога благодаті мудро розпоряджатися своїм часом, щоб принести в своєму житті добрий та поживний плід.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.