Friday, 14 серпня 2020

Спробую досягти внутрішньої тиші у своєму серці та розумі, щоб могти добре чути та розуміти Боже Слово.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 22, 23-33.

23. В той час приступили до Ісуса садукеї, що кажуть, ніби нема воскресіння, і спитали його:
24. – Учителю, Мойсей сказав: коли хто вмре бездітним, нехай брат його одружиться з його жінкою і дасть потомство братові своєму. 25. Було в нас сім братів. Перший, одружившись, умер, не маючи потомства, і зоставив свою жінку братові своєму. 26. Так само і другий, і третій – аж до сьомого. 27. Нарешті, після всіх померла й, жінка. 28. У воскресінні, отже, котрого з сімох буде жінка? Всі бо мали її.
29. Ісус у відповідь сказав їм:
– Помиляєтеся, бо не знаєте ні Писання, ні Божої сили. 30. У воскресінні не женяться і не виходять заміж, але будуть як ангели на небі. 31. А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже: 32. Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Бог – не мертвих, але живих!
33. І чувши це, народ дивувався його навчанню.

Здається, ідея воскресіння з мертвих буває досить важкою до сприйняття для багатьох людей. Пам’ятаємо, як почали висміювати апостола Павла мешканці Афін, коли він ледь почав говорити про воскресіння. Подібні люди були й серед юдеїв, які належали до релігійної течії садукеїв. Зазвичай це були досить високопоставлені священики, прихильники традиційної, респектабельної старозавітної праведності. Вони не приймали, засуджували та висміювали «новомодне», як вони вважали, навчання про воскресіння з мертвих, прихильниками якого були фарисеї, а, згодом, і християни.

У книгах Старого Завіту ідея посмертного існування людини чи її воскресіння з мертвих не виражена у ясний спосіб. Говориться про «шеол», як певне місце перебування душ померлих – і все! Здається, з ідеєю останнього суду та загального воскресіння померлих юдеї познайомилися вже під час перебування у вигнанні у Вавилоні. Всі ті ідеї, натомість, знаходимо у персидській релігії зороастризмі, яка також стверджує існування єдиного доброго Бога. Коли все зло у всесвіті буде переможене, тоді Бог воскресить всіх померлих: поганих – на вічний засуд, а добрих – на вічне блаженство. Частина юдеїв сприйняла ці вірування та переосмислила їх у світлі Одкровення Ізраїля. Власне, до нащадків тієї духовної традиції належимо і всі ми, християни.

Садукеї, однак, залишалися прибічниками більш старої традиції і заперечували воскресіння за допомогою різних, як їм здавалося, логічних аргументів, один з яких ми почули в сьогоднішньому євангельському тексті. Христос же вказує їм, що, засліплені своєю удаваною логічністю, вони не розуміють ані Божої сили, ані правдивого сенсу Святого Писання. Бог не сотворив і не бажає смерті, тління, розпаду. Все це є наслідком гріха. Для Бога всі живі, навіть ті, що давно померли. А, отже, колись це повинно проявитися явно, тобто у воскресінні мертвих. Тут бачимо Божу логіку, відмінну від надто людської логіки садукеїв. А яка з цих логік є більш переконливою для мене?

Господи, навчи мене розуміти Святе Писання й пізнати Твою силу, а наприкінці часів удостоїтися воскресіння до вічного життя!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.