Saturday, 08 серпня 2020

За хвилю розпочнеться нова зустріч  з Господом, котрий бажає наситити тебе Своєю милістю. Ти можеш довірити Йому всі ті частини свого буття, де відчуваєш брак, духовний голод та спрагу.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 15, 32-39.

32. В той час покликав Ісус своїх учнів і сказав їм:
– Жаль мені цих людей, бо ось уже три дні, як вони зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь в дорозі. 33. Кажуть до нього учні:
– Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?
34. Ісус спитав їх:
– Скільки у вас хлібів?
– Сім, – кажуть, – і кілька риб.
35. Тоді він велів людям сісти на землю, 36. взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, розламав і став давати учням, а ті людям. 37. Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів. 38. Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
39. І відпустивши народ, Ісус сів до човна, і прибув у сторони Магадану.

За короткий час Ісус дає можливість своїм учням двічі досвідчити чуда помноження хлібів та риби для великого натовпу людей. Першого разу на потребу поживи вказують учні, другим разом ініціативу проявляє сам Христос: «Жаль мені цих людей, бо ось уже три дні, як вони зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь в дорозі». Святий апостол Павло у посланні до филип’ян  закликає плекати ті самі думки, що були в Христі Ісусі, тобто наслідувати Його у простоті і служінні.

Першого разу в учнів було на два хліби менше, а натовп був на тисячу осіб більший. Однак, те, що зараз вони мають сім хлібів на приблизно чотири тисячі, не надто сильно впливає на ситуацію, щоб можна було понадіятися на себе. Цікаво, що учням, здається, не прийшло на думку просити Христа повторити чудо помноження хлібів. Вони думають про те, що можуть зробити самі в цій ситуації: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?»

Коли ми з Христом, то можемо щиро і просто представити Йому наші потреби і обмежені можливості, довіряючи Його силі там, де наші сили надто малі. Апостол Павло казав, що він є сильним, коли є немічним, бо тоді сила Божа пробуває в нім. Деколи здається, що життя ставить перед нами більші виклики, ніж нам під силу. Іноді навіть може здаватися, що сам  Господь хоче від  нас більшого, ніж ми можемо. Можливо, це час, щоб наново передати в руки Божі все, що ми маємо, та слухати і виконувати все, що Він нам скаже. Розносити поміж прочанами помножені Христом шматки хліба було учням під силу. Так само твої щоденні завдання служіння ближнім можуть бути набагато простішими, ніж це здається на перший погляд.

Господи, дякую за твої більші і менші знаки присутності у моєму житті. Спасибі, що помножуєш поміж нами дар братерської любові та вчиш мене великодушно служити моїм ближнім тим, чим маю.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.