Thursday, 06 серпня 2020

Дозволь Господеві увійти в твоє життя сьогодні через цю молитовну зустріч. Спробуй щиро відкрити своє серце, думки і почуття на Його Слово.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 20, 17-28.

17. В той час Ісус, ідучи у Єрусалим, узяв набік дванадцятьох і дорогою сказав їм:
18. – Оце ми йдемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть. 19. І видадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розп'яли його; і третього дня він воскресне. 20. Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його щось просити. 21. Він сказав їй:
– Чого бажаєш?
Та йому відповіла:
– Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.
22. Ісус у відповідь мовив:
– Не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити чашу, яку я маю пити?
Сказали йому:
– Можемо.
23. Промовив до них:
– Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, не моє це давати, лише – кому Отець приготував.
24. Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів. 25. Ісус покликав їх і сказав:
– Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі гнітять їх. 26. Не так має бути між вами. Але хто хотів би у вас бути великий, нехай буде вам за слугу. 27. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.
28. Так само Син чоловічий прийшов не щоб йому служили, але щоб служити й дати життя своє як викуп за багатьох.

Напевно, більшості людей траплялося бути в ситуації, коли ти розповідаєш про щось дуже важливе, навіть болюче, а твої співрозмовники в той час, здається, думками знаходяться бозна де. Учні почули не лише про смерть, але й про воскресіння Ісуса. Навіть мати синів Заведеєвих, виглядає, не сумнівається у тому, що Він зрештою встановить Своє Царство і царюватиме повік, але просить для своїх синів особливого місця. Вони все ще так далеко від дійного розуміння Божої логіки спасіння. «Не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити чашу, яку я маю пити?», – питає Христос і отримує ствердну відповідь. А що б відповів ти на таке питання? 

Яків та Іван готові пити чашу терпінь разом з Христом і Він приймає це бажання розділити з Ним нелегкий хресний шлях, проте без гарантій на особливі заслуги. У військовій справі завоювання, після перемоги, володар надавав найбільш відданим та відважним підданим великі повноваження, дарував посілості та пільги, адже вони багато зробили для нього, незважаючи на ризики для власного життя. Щось подібного очікували учні. Але доведеться рахуватися з тим, що Отець приготував. Тут завоювання і справедлива винагорода протиставляються логіці дару, тому що Царство Небесне живе в законі любові.

Прагнучи до християнської досконалості, іноді помилково можна скотитися до духовного заробітчанства, до перфекціонізму, і навіть до конкуренції, які хоч зовнішньо ще  здаватимуться чеснотами, проте не будуть такими в своїй суті. Часом все хочеться взяти під тотальний контроль, навіть Царство Небесне та своє місце в ньому, але Господь пропонує нам служіння у любові один одному. Ми більше не мусимо щось доказувати собі чи одні одним.

Господи, пошир моє серце, щоб я жив даром Твоєї любові та обдаровував інших. Допоможи мені радісно розпізнавати, як я можу послужити моїм ближнім у моїй щоденності.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.