23
04.2024
Св. славн. вмч., переможця й чудотв. Юрія Лк 23, 13-25
0,00 / 0,00

Friday, 05 червня 2020

Звичайний період, Йн 17, 18-26
Віддання Вознесення. Прп. й ісп. Михаїла, єп. Синадського

У хвилині тиші постараюся втихомирити свої думки та почуття, щоб бути більш уважним на слухання Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 17, 18-26.

18. В той час Ісус звів очі свої до неба і сказав: Як ти, Отче, послав мене у світ, так і я послав їх у світ. 19. Даю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині.
20. Та не лише за цих молю, але й за тих, які через їх слово увірують в мене, 21. щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, і я в тобі, щоб і вони були в нас одно, щоб світ увірував, що ти мене послав. 22. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб були вони одно, як і ми – одно. 23. Я – в них, і ти – в мені, щоб вони були довершені і в єдності, щоб світ зрозумів, що ти послав мене, і що ти возлюбив їх, як возлюбив єси мене.
24. Отче! Хочу, щоб ті, яких ти дав мені, були там, де я, щоб і вони були зо мною й бачили мою славу, яку ти був дав мені, бо возлюбив єси мене перед заснуванням світу. 25. Отче праведний, світ не пізнав тебе, але я пізнав тебе, і ці пізнали, що послав єси мене. 26. І я їм об'явив твоє ім'я, і буду об'являти, щоб любов, якою ти возлюбив мене, в них була, і я в них.

Ісус молиться за своїх учнів, яких він посилає у світ. Він прийшов, щоби світ спасти, віддаючи себе на смерть за всіх і за кожного зокрема. Важко зрозуміти той, так би мовити, «механізм» хресної смерті та нашого відкуплення. Проте саме так відбувається спасіння та відкривається доступ до вічного життя у Божому Царстві.

Але це спасіння, один раз здійснене на Хресті в Єрусалимі близько двох тисяч років тому, тепер має бути «доставлене» до кожної особи у цьому всесвіті. Має бути хтось, хто знатиме правду, хто матиме досвід Христового восресіння, сили та наснагу йти та проголошувати Добру новину. Саме це є завданням учнів: спочатку апостолів, потім же тих, які прийняли від них Добру Новину – аж до нас сьогодні, тут і тепер. Чи відчуваю я себе Христовим учнем? Якщо так, то що це для мене означає?

Видимою ознакою правдивості Господніх учнів та запорукою якості їхнього навчання, має бути любов та єдність між ними. Саме це є реальним свідченням. Все те, що єдність руйнує – злі суперечки, сварки, недоброзичливість, заздрість, зводить нанівець і силу євангельського свідоцтва. Отже, Ісус молить Отця про єдність та любов для своїх найближчих учнів, для нас, християн, також і особисто для мене. Чи я добре чую цей Його заклик?

Господи, хочу і я не лишатися байдужим до Твого заклику до єдності та любові - щоб бути добрим свідком Твого спасіння!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.