23
04.2024
Св. славн. вмч., переможця й чудотв. Юрія Лк 23, 13-25
0,00 / 0,00

Sunday, 23 лютого 2020

Різдво, Мт 25, 31-46
Св. мч. Харалампія

Прошу про Божу благодать, щоби правдиво почути та прийняти слово Святого Євангелія.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 25, 31-46.

Сказав Господь:
31. Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним, він сяде на престолі своєї слави. 32. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; 33. і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
34. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього:
– Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготоване вам від створення світу. 35. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; 36. нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
37. Тоді озвуться праведні до нього:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? 38. Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? 39. Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі і прийшли до тебе?
40. А цар, відповідаючи їм, скаже: –
Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили.
41. Тоді скаже й тим, що ліворуч:
– Ідіть від мене геть, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; 42. бо я голодував, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; 43. був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і ви не навідались до мене.
44. Тоді озвуться і ті, кажучи:
– Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
45. Він відповість їм:
– Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх найменших братів, і мені не зробили.
46. І підуть ті на вічну муку, а праведники – на життя вічне.

Сьогодні Ісус подає нам образ останнього суду. В християнській традиції часто ще називаємо його Страшним Судом. Чому він страшний? Напевно, не тому, що Господь, який судитиме, є жорстоким чи невблаганним! Ні, адже ціле Євангеліє говорить нам про Боже милосердя. Господь приймає грішних та слабких людей, прощає провини, виявляє велику милість.

В чому ж полягає «страшність» останнього суду? В тому, що він є вже незворотнім. Відбудеться наприкінці часів, на завершення цілої людської історії: «Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним». Поки триває ще наше земне життя, поки не закінчилася історія перебування людини на Землі, ще маємо час для навернення – на переміну нашого способу думання та діяння. Маємо можливість виправити помилки, відшкодувати вчинене зло, а, найкраще,  ще зробити щось доброго для наших ближніх. Останній же суд – це час остаточного підсумування нашого життя. Перед обличчям вічності буде підведено останню риску під балансом добра і зла в нашому житті, яка визначить, де ми є – у світлі чи в темряві, праворуч чи ліворуч Господа у славі.

Критерієм засудження чи виправдання виступає одне – наскільки ми були небайдужі та милосердні до інших людей, наскільки виходили назустріч їхнім потребам та бідам. Господь, який є милосердним, очікує, щоб і ми були милосердними. Небайдужість, бажання допомогти, доброта, солідарність – насправді все це є проявом любові, а Сам Бог є любов. Отже, коли вміємо любити, то стаємося сумісними з Самим Богом, а, відтак, спроможними увійти із Ним у вічне життя у Божому Царстві.

Господи, навчи мене бути милосердним та небайдужим до тих людей, яких я зустрічаю в своєму житті. Навчи мене не заплющувати очі на їхні потреби чи проблеми. Хочу останнього дня і я увійти до Царства твоїх святих! Подай, Господи!

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.