Friday, 10 січня 2020

У хвилині тиші спробую налаштувати своє серце, щоб було уважним на сприйняття євангельського Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Марка 9, 33-41.

33. Одного разу прийшов Ісус і учні його у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх:
– Про що ви сперечалися в дорозі?
34. Вони мовчали, бо сперечалися були в дорозі, хто з них більший. 35. Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох і каже до них:
– Коли хто хоче бути першим, нехай буде а усіх останнім і усім слугою.
36. Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:
37. – Хто прийме одне з таких дитят у моє ім'я – мене приймає; а хто мене приймає – не мене приймає, а того, хто послав мене.
38. Іван сказав до нього:
– Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, і ми заборонили йому, бо не ходить з нами.
39. Ісус відповів:
– Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би скоро лихословити мене. 40. Бо хто не проти нас, той за нас.
41. – Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.

Як бачимо, учні Ісуса не завжди мали між собою злагоду й мир. Про щось посперечалися в дорозі. Коли Ісус запитався їх про це, вони мовчали, бо, здається, їм було соромно. Вони сперечалися про те, хто з них більший, тобто чимось важливіший чи кращій від інших. А, можливо, вони мовчали ще й тому, що не хотіли наражати на небезпеку і зарано відкривати свої переваги над іншими. А раптом Господь щось собі передумає і, навпаки, понизить їхній статус… Отож, бачимо певну незгоду і недовіру як між самим учнями, так і учнів до Ісуса.

Така поведінка взагалі властива багатьом людським колективам. Пошук власних переваг, прагнення статусу, визнання, кар’єри, влади дуже сильно забарвлюють життя майже кожної нашої спільноти. Навіть спільнота апостолів, вибраних учнів Ісуса Христа, здається, не є виключенням. Та Ісус не підкоряється такий нібито природній тенденції. Він просто таки перевертає її, ставлячи апостолам за приклад малу і слабку дитину. «Коли хто хоче бути першим, нехай буде а усіх останнім і усім слугою…»

Також багатьом з нас природньо притаманне певне прагнення до поділу людей на своїх та чужих. І знову апостоли не є виключенням з цього правила. «Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, і ми заборонили йому, бо не ходить з нами…» Ісус не сприймає таку логіку, прямо обертаючи її: «Не бороніть йому… Бо хто не проти нас, той за нас…»

Господи, навчи мене твоєї логіки, яка така відмінна від логіки цього світу. Навчи мене служити всім, не поділяючи людей і не шукаючи лише своєї користі.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.