Thursday, 12 грудня 2019

Протягом наступних кількох хвилин хочу слухати Боже Слово. Прошу в Господа благодаті відкритості на розуміння і прийняття правди, яку Він хоче мені об’явити сьогодні.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 16, 1-9.

1. Сказав Господь притчу оцю:
Був один багатий чоловік і мав управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра. 2. Покликав він його і каже:
– Що я про тебе чую ? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше управляти.
3. І почав управитель міркувати: що мені робити? Пан мій відбирає в мене управління. Копати землю – сил не маю; просити – соромлюся. 4. Знаю, що зроблю, щоб коли скине мене з управління, прийняли мене до себе.
5. Покликав він одного по однім довжників свого пана й мовив до першого:
– Скільки ти винен панові моєму?
6. – Сто мір оливи, – відповів той.
Сказав до нього:
– Візьми твою розписку, сядь і напиши швидко: п'ятдесят.
7. Потім до другого промовив:
– Ти скільки винен ?
– Сто корців пшениці, – відповів той.
– Візьми твою розписку, напиши: вісімдесят.
8. І похвалив пан нечесного управителя, що той учинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
9. І я кажу вам: робіть собі друзів неправою мамоною, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.

Притча, яку сьогодні чуємо в Євангелії від Луки є одною з найбільш важких для тлумачення. Важко зрозуміти чому господар хвалить працівника, що фальсифікує документи і діє нечесно. Особливо тому, що притчі в образі Господаря здебільшого представляють самого Бога. Чи може Господь в кожній грішній людині вміє побачити щось добре і використовує кожну нагоду, щоб похвалити, а не засудити?

Напевно слухачам Ісуса зрозуміти цю притчу було набагато простіше, ніж нам. Вони добре розуміли суть тогочасних товарно-грошових відносин. Управитель, що керував справами господаря отримував свою платню з відсотків, які платили боржники. Опинившись в скрутному становищі, цей нечесний управитель зменшує борг своїх клієнтів. Він не обкрадає господаря, а відмовляється лише від свого заробітку. Так здобуває прихильність людей, яким робить послугу. Зараз, виконуючи свій уряд можливо востаннє, він своє багатство не примножує, а роздає.

Насправді є багато причин похвалити і наслідувати цього чоловіка. В момент кризи він не впадає в розпач, а проявляє свої найкращі риси – діє сміливо, винахідливо, великодушно. Дарує свою частку боржникам, бо розраховує на їхню дружбу більше, ніж на гроші, які міг би отримати. Розуміє, що багатство має служити людині, а не навпаки. І головне – він пробує будувати стосунок з людьми, починаючи з милосердя і прощення. Навіть не маючи за собою багато добрих діл і не виглядаючи «праведним», можна бути оправданим самим Богом, якщо прощати іншим борги, які вони мають переді мною. – «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя». (Мт.5,7)

Господи, сьогодні прошу в тебе мудрості гідно управляти тим всім, що я маю в житті – для Твоєї слави, на служіння моїм ближнім і для спасіння моєї душі.

Слава Отцю і Сину і Святому Духові.