Thursday, 14 листопада 2019

У тиші приготую своє серце до слухання Божого Слова

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія  від Луки 9, 51-56.
51. Як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий з цього світу, він твердо постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму. 52. І вислав посланців перед собою; пішли вони й увійшли в якесь самарянське село, щоб йому приготувати місце. 53. Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму. 54. Бачивши те, учні Яків та Іван сказали:
– Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. 55. Ісус, обернувшись, став докоряти їм. 56. І вони пішли в інше село.

Самаряни не прийняли Ісуса, бо Він був «неправильний» з їхньої точки зору. Йшов до Єрусалиму, а самаряни вважали, що Богу належить поклонятися в іншому місці. Самаряни та юдеї вважали одні одних єретиками, а це, в свою чергу, псувало всю решту їхніх взаємних стосунків. Ця ворожнеча тривала вже кілька століть.

Цікава різниця в тому, як сприйняв неприйняття Сам Ісус і як це зробили Його учні. Учні розгнівалися і жадали небесного покарання для Самарян, а Ісус почав докоряти… Дивно, але Він почав докоряти своїм учням, а не самарянам! Отже, бачимо відмінність – Ісус більш смиренний, ніж апостоли, а його докір має на меті зробити їх більш лагідними та терпеливими.

Нерідко і ми в нашому житті зустрічаємося з болючим досвідом неприйняття, коли нас з якоїсь причини відкидають чи зневажають. Тоді і в нас, як в апостолів, спалахує гнів і починаємо мріяти про покарання тих, хто нас образив. Та Ісус на власному прикладі закликає нас не мститися і не злитися. Він з учнями просто перешли в інше село, де, напевно, мешканці виявилися більш лагідними та гостинними. І ми можемо робити так само – не відповідати злом на зло, а радше шукати, де є добро.

Господи, навчи мене не гніватися і не мститися, зустрічаючи неприйняття чи образи.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.