29
03.2024
Прп. Марка, єп. Аретусійського, і Кирила дияк., та інших, що з ним постраждали при Юліані, мучителеві Мт 27, 45-56
0,00 / 0,00

Wednesday, 02 жовтня 2019

Звичайний період, Мк 7,14 - 24
Свв. мчч. Трофима, Савватія й Доримедонта

Хочу зараз заглибитися в роздуми над Божим Словом. Вірю, що цей момент є дуже важливим в моєму дні і прошу у Господа благословення, щоб пережити його плідно. 

Сьогоднішнє Слово читаємо у Євангелії від Марка 7, 14 - 24

В той час Ісус, прикликавши народ, промовляв до нього: Послухайте мене всі і зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою; але те, що виходить з неї, - оте людину й опоганює. [Якщо хто має вуха, хай слухає.] І коли від люду ввійшов він до оселі, то учні запитали Його про притчу. Каже їм: Невже й ви такі некмітливі? Чи не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може зробити її нечистою, бо воно не йде до серця, а в живіт, потім виходить, очищуючи всяку їжу? Казав ще: Що виходить від людини, те її робить нечистою. З середини, з людського серця виходять злі думки, перелюби, розпуста, вбивства, крадіжки, захланність, лукавства, омана, безсоромність, заздрість, огуда, гордощі, безум.  Усе це зло з середини виходить і людину опоганює. Підвівшись, пішов звідти в землі Тирські [і Сидонські]. Увійшов до хати; не хотів, щоб хтось довідався, але не зміг утаїтися.

Сучасна людина після сьогоднішніх слів Ісуса може так само як і учні почуватися «некмітливою», бо до кінця не розуміє, чому їжа стала предметом обговорення в цій релігійній дискусії. Що спільного мають страви, які споживає людина, з її вірою? Але для ізраїльтян відмова від певних страв протягом століть була важливим знаком, що відрізняла їх від поганських народів, не давала їм згубитися в інших культурах і втратити свою ідентичність, як вибраного Божого народу. Ісус це добре знав, проте хоче навчити учнів відрізняти те, що важливе від того, що найважливіше.

Багатьом з нас відомий вислів Гіппократа «Ми є тим, що ми їмо». Їжа є вирішальною для нашого тіла, може погіршувати або покращувати самопочуття, дарувати або нищити здоров’я. Ісус же звертає увагу не на їжу, а на серце, на його порухи, наміри і прагнення, тому що насправді в великій мірі «ми є тим, що ми відчуваємо». Рішення, які народжуються в серці згодом впливають і на фізичний стан людини і на її ставлення до себе, до інших, до Бога; на якість її життя – на те, ким вона є!  

Сьогоднішнє Євангеліє спонукає мене по новому подивитися на важливість того, що відбувається в моєму серці, прислухатися до того, що я переживаю і відчуваю. Можу поєднати цей уривок з іспитом сумління, щоб навчитися розпізнавати справжні мотиви і причини моїх вчинків. 

Прошу Ісуса мужності помічати зло не у всіх навколо, а в моєму серці. Нехай сам Бог своєю силою очистить і зруйнує те, що мене поневолює, спотворює і забруднює. 

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.