Sunday, 25 серпня 2019

Під час свого навчання, Ісус часто проводив різні бенкети. Уяви, що ти є присутній на одному з них.  Подивись на радісні обличчя апостолів, на бажання учнів слухати Ісуса, відчуй їх зацікавлення Його словами.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Святого Луки 13, 22-30

Ісус проходив через міста та через села, навчаючи й простуючи до Єрусалиму.
Аж ото сказав хтось до нього: “Господи, чи мало буде тих, що спасуться?” Він відповів їм:
“Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть.
І як господар устане й замкне двері, а ви, зоставшися знадвору, почнете стукати у двері та казати: Господи, відчини нам! - він відповість вам: Не знаю вас, звідкіля ви.
Тоді ви почнете казати: Ми їли й пили перед тобою, і ти навчав нас на майданах наших.
Та він відповість: Кажу бо вам: Не знаю вас, звідкіля ви; геть від мене всі ви, що чините неправду!
Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака та Якова й усіх пророків у Царстві Божім, себе ж самих викинутих назовні.
Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.
Тоді останні стануть першими, а перші - останніми.”

Сьогодні в уривку, ми чуємо питання :“Господи, чи мало буде тих, що спасуться?” ми не знаємо хто запитав Ісуса, але цей чоловік, навряд хотів знати, точну кількість людей. В його питанні відчувається, щось більш особисте:"Господи, а я спасусь? А я буду серед тих, хто буде в раю?"

Ісус відповідає і застерігає нас "...кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть". В алегоричний спосіб, ми можемо порівняти Царство Небесне до іншої країни. Уяви, що ти хочеш стати громадянином, скажімо Японії, що ти повинен зробити для цього? Ти, мабуть почнеш вивчати мову, традиції, жити їхніми законами, бо недостатньо лише знати ім'я Імператора цієї країни, або просто приїздити туди відпочивати, ні, ми маємо там проживати,  довести, що ми є гідні стати громадянами тієї країни. Так само, коли ми хочемо отримати “громадянство” Царства Небесного, недостатньо просто знати Христа, називатися Християнами, приходити до Церкви щонеділі, але жити як нам заманеться. Ми маємо щодня перебувати з Христом, в Його любові і її наслідувати. Бажаючи увійти в ті тісні ворота, ми вже тут на землі, маємо вивчити мову Господа-мову Любові один до одного, вже зараз довести, що ми гідні громадянства  Божого Царства. Що ми не просто знаємо заповіді, але живемо згідно з ними.

"Господи, відчини нам! - він відповість вам: Не знаю вас, звідкіля ви". Придивися до свого повсякденного життя і запитай: А чи мене Господь знає? Чи він мене впізнає? Чи можливо... він зачинить двері переді мною і скаже, ти не мій, я тебе не знаю, хто ти?

Помолимося, щоб Господь допоміг нам зростати в любові до Нього, та в любові один до одного і ми змогли увійти до Царства Божого.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.