Почни свою сьогоднішню молитву з усвідомлення, що Ти стоїш перед Богом, який зцілює, любить, приймає. Молись словами жінки хананеянки: “Господи, допоможи мені”. І нехай довіра до Всемогутнього провадить тебе.
Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матвія 15, 21-28
Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
“А Він їй не казав ані слова». Спробуй на мить уявити картину з цієї історії. Ісус іде, можливо розмовляє з апостолами, і тут зненацька якась жінка, ще й язичниця насмілюється кричати і просити про допомогу. Та Ісус, не відповідає. Пригадай собі, коли ти мовчав на чиєсь прохання. Можливо мав на це якісь особливі причини?
Настирливість цієї хананеянської жінки, її впертість і бажання допомогти своїй рідній дочці зворушують. А як щодо тебе? Коли просиш в Господа чогось чи впевнений що отримаєш.
Коли слухатимеш уривок вдруге, спробуй уявити себе в цій історії. Хто Ти? Жінка –язичниця? Чи може котрийсь з апостолів? Чи може хтось з натовпу?
Євангелія від Матвія 15, 21-28
Назавершення, порозмовляй з Ісусом про свої прохання, які ще не вдалось заспокоїти. Проси у Господа допомоги, великої віри, яка може зцілити і відваги до здійснення того, що потребуєш.
Слава Отцю і Сину і Святому Духові.