Saturday, 27 липня 2019

Стараюся приготувати своє серце, щоб воно не залишалося байдужим на Боже Слово, яке сьогодні почую.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 13, 24-30

Того часу іншу притчу подав їм Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов. А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль. Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?” А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”. І кажуть йому раби: “Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?” Він же сказав: “Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні”».

Мабуть багато-хто з нас має досвід боротьби з пирієм на своєму городі. Здається, саме про такий кукіль йдеться в сьогоднішній євангельській притчі. Цей бур'ян є злаковою рослиною, зовні дещо подібною до пшениці. Але пирій не дає корисного зерна, а натомість має довге горизонтальне коріння яке теж треба висмикувати. Але висмикуючи, легко можна зачепити та вирвати й більш ніжні культурні рослини, серед яких і виростає  бур'ян. 

Коли ми зустрічаємося в своєму житті, його обставинах, інших особах з чимось не зовсім добрим чи не досконалим, маємо певну спокусу. Хочеться викинути все недобре, розірвати всі недостатньо добрі стосунки, залишитися тільки з гарним, правильним та чистим. Це зрозуміле бажання. Та в ньому є певний ризик виполоти й те, що може бути й не зовсім таким вже й поганим, ба навіть і зовсім не поганим – ризик не розібратися й знищити те, що, навпаки, варто було б плекати.

Тому є певною мудрістю терпеливість, вміння дочекатися плодів та результатів, не поспішаючи з швидкими та різкими рішеннями. Хай навіть вони б і обіцяли легке вирішення проблеми. Ніхто з нас не є досконалим і нікому не зашкодить мудра обережність. «Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив» - аж допоки не виникнуть умови для доброго розпізнання та розрізнення.

Просімо в Бога про благодать практичної життєвої мудрості, уважної обережності та доброго розпізнання в усіх наших справах.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.