Friday, 26 липня 2019

У хвилині тиші прошу про благодать світла для правдивого розуміння Божого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 13, 18-23

Ісус сказав до своїх учнів: «Слухайте, що означає притча про сіяча. До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги. А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово  і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля слова, він швидко зневірюється. А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду. Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той,  хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять».

Ісус, проповідуючи Добру Новину, є повністю свідомим, що Його Слово зустрічатиме неоднакове сприйняття і відтак матиме неоднаковий ефект в тих людей, які збиралися навколо Нього. Навіть, якщо б здавалося, що всі ті натовпи людей, які тіснилися та горнулися до Ісуса, є однаково спраглими правди й істини, проте, насправді, їхні реакції є досить таки різними.

Хтось чує слова, але не докладає зусиль, щоб їх зрозуміти й прийняти у своє життя – і такий подібний до узбіччя дороги, де зернина не має можливості прорости і є відтак здобиччю птахів. Хтось приймає і старається виконувати, але лише допоки в нього не виникає якихось проблем через слідування цьому слову – і так паросток Царства засихає в його душі. А хтось, маючи пізнання правди у своєму серці, все ж таки у практичному житті вирішує свої справи й проблеми у способи, властиві для цього світу, а не для Божого Царства – і Слово Боже ніби глохне і втрачає силу в такий особі. 

Отже, Слово Царства є для всіх те саме – сильне, сповнене правди, таке, що несе визволення та зцілення. Але залежить від кожного з нас, чи ми дозволимо йому прорости, розвинутися та принести плід у нашому житті. А якою землею хочу бути я? Чи дозволяю Божому Слову зростати й міцнішати в моєму серці? Чи стараюся бути вірним йому навіть у нелегких та скрутних обставинах, коли є спокуса жити й вирішувати свої проблеми зовсім не в Євангельський спосіб?

Просімо в Бога про те, щоб чути, розуміти й приймати Його Слово та про благодать вірності Йому у будь яких обставинах нашого життя.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.