Thursday, 25 липня 2019

У тиші стараюся налаштувати своє серце на уважне слухання Божого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 20, 20-28

Мати Заведеєвих синів підійшла до Ісуса зі своїми синами і вклонилась, щоб Його про щось попросити. Той же сказав їй: «Чого бажаєш?» Відповіла Йому: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в Твоєму царстві – один праворуч, другий ліворуч Тебе». У відповідь Ісус мовив: «Не знаєте про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку Я маю пити?» Сказали Йому: «Спроможні». Промовив до них: «Чашу мою питимете, але сісти праворуч Мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував». Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів. Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба. Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб Йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох».

В євангельській розповіді маємо образ матері, яка намагається подбати про долю своїх синів, виклопотавши для них найбільші посади у майбутньому славному царстві Ісуса Христа. Навіть найближчі учні все ще не розуміють суті Христового посланництва і очікують, що Він прожене нечестиву владу й окупантів та встановить потужне, справедливе, славне Боже Царство на землі. Відповідно, десь за спиною Ісуса вже починають ділити посади в тому майбутньому царстві…

Отже, вчинок матері апостолів Якова та Йоана є дуже зрозумілим з точки зору звичайного побутового людського мислення. «Риба шукає де глибше, а людина де краще», «якщо не ми, то нас», «не ми такі, життя таке» - маємо безліч подібних сентенцій людського розуміння життя, яким виправдовуємо своє бажання здобути собі кращу долю, навіть роблячи це за рахунок та коштом інших людей.

Але Ісус не приймає такої життєвої мудрості: «Не так має бути між вами». Навіть просто таки вивертає її навиворіт: « як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга. І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба». Бо ж Він і Сам, будучи найбільшим, прийшов для того щоб послужити навіть найменшим та віддати за них своє життя. Отже, нам не варто боятися бути не такими, як інші, йдучи врозріз з життєвою логікою та мудрістю цього світу. Адже маємо більшу мудрість – ту, якої нас навчає Господь Ісус Христос!

Просімо в Бога про правдиву життєву мудрість, щоби не боялися йти супроти панівної думки та способу дій цього світу та про велику щедрість у служінні іншим людям, яка уподібнює нас до нашого Господа.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.