28
03.2024
Прп. Іларіона Нового Мт 27, 27-44
0,00 / 0,00

Wednesday, 24 липня 2019

Звичайний період, Мт 13, 1-9
Св. Ольги; Св. Шарбеля Маклюф

У хвилині тиші постараюся приготувати своє серце та свій розум, щоб не залишитися глухим та байдужим до Божого Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матея 13, 1-9

Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло Нього така сила народу, що Він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами, кажучи: «От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає».

Євангеліє нам показує картину великого прагнення людей, які прийшли почути Ісуса. Кожен старається наблизитися до нього, щоб краще почути Його Слово – так, що він мусить говорити з човна, щоби натовп людей не надто тіснив одне одного та Його самого. 

І ось тим людям, які видаються такими спраглими Божого Слова, Ісус починає говорити про те, як саме потрібно Його слухати. Починає з притчі про сіяча, словами, взятими з життя та досвіду селян, яких є більшість серед слухачів, що горнуться до нього, вживаючи зрозумілих для них та живих образів. Сіяч, зерно, різні типи ґрунту та відповідно різна доля насіння, яке падає на той чи інший рід землі. 

Ісус вживає простих, яскравих образів, які дієво торкають  життєвий досвід та розуміння його слухачів. Проте він не поспішає з поясненням, «розжовуванням» сенсу притчі. Господь прагне, щоб людина сама через розважання дійшла до глибшого сенсу того, про що Він говорить. Щось подібного можемо знайти і в заувагах до Духовних вправ св. Ігнатія Лойоли: «…душу живить та задовольняє не обсяг знань, а глибоке розуміння певної дійсності і здатність відчувати внутрішню насолоду нею.» Отже – « Хто має вуха, нехай слухає»!

Просімо Бога про благодать світла та ясності, щоби ми мали прагнення слухати й чути Боже Слово, а, почувши, мали також і здатність Його розуміти.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.