29
03.2024
Прп. Марка, єп. Аретусійського, і Кирила дияк., та інших, що з ним постраждали при Юліані, мучителеві Мт 27, 45-56
0,00 / 0,00

Sunday, 14 липня 2019

Звичайний період, Лк 10, 25-37
15 неділя Звичайного періоду

Притча про милосердного самарянина є відома нам з дитинства. Але по-справжньому пізнати будь-яке вчення Христа, можливо тільки тоді, коли Його слова, стануть для нас правилом життя.

Слово Боже походить з Євангелія від Святого Луки 10, 25-37

І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”
А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”
Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”
“Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”
Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”
Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”
Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”

З історії ми знаємо, що Іудеї ворогували з Самарянами і вважали їх людьми невірними та нікчемними. Однак Ісус, на прикладі самарянина, навчає нас, що для здійснення милосердних вчинків, немає поділу між людьми. І щоб отримати Життя Вічне, ми маємо стати ближнім, навіть ворогові.
Подумай, хто для тебе є твоїм ближнім, а для кого ти, можеш ним стати?

За Євангелієм, наш "ближній" це є кожна людина, незалежно від її кольору шкіри, національності, політичних чи релігійних переконань, і притча про милосердного самарянина, як і все Євангеліє, стирає межі між поняттями "свій" і "чужий", "близький" і "далекий".  Для Бога всі люди близькі, вони є Його найдорожчим творінням. Ми маємо поселити в наше серце свідомість, про абсолютну цінність кожної людської особистості. А на свого ворога, подивитися через призму Божественної любові. Адже Христос, помер на хресті також і за нього.  Наш ворог, неприятель - не порожнє місце, а творіння Боже, що носить Його образ і подобу. Запитай себе: Чи у моєму житті, біда та милосердя, не мають національного, політичного або релігійного поділу?

Притча, яку дав нам Господь, також вчить нас ієрархії цінностей: на першому місці має бути людина, вчить, що хворий, жебрак, злодій, ворог, є вище за своєю цінністю, ніж абстрактна ідея загального, державного або церковного блага, вище традицій і канонів. Богоподібність людини визначається її людяністю. Байдужість ранить і вбиває.

Помолимося, щоб ми завжди були близько тих, хто потребує нашої допомоги й подякуємо Господу за людей, які у важкі хвилини нашого життя не були байдужими до нас.

Слава Отцю...