28
03.2024
Прп. Іларіона Нового Мт 27, 27-44
0,00 / 0,00

Wednesday, 03 липня 2019

Звичайний період, Йн 20, 24-29
Св. Томи апостола

На початку сьогоднішньої молитви зверни увагу на те, що відбувається в тобі. Усвідом себе зі всіма своїми справами і думками у Божій присутності.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 20, 24-29

Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.
Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, - не повірю!»
По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, - а двері були замкнені! - стає посередині та й каже: «Мир вам!»
А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, - а віруючий!»
І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»
І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»

Якою великою зневірою для учнів мусила бути смерть Ісуса. Яким великим страхом мали бути наповнені їхні серця. Адже той, з яким вони були три роки, той, у якого вірили, як у Всемогутнього, просто помер! За замкненими дверима вони ховалися від світу, хоч чули перед тим від Марії Магдалини, що Христос воскрес. Можна лише уявляти, якою радістю і трепетом після того були наповнена їхня зустріч з Ісусом! Якими радісними були їхні слова, сказані Томі: «Ми Господа бачили»!

Тома, почувши їхні слова «Ми Господа бачили» каже, що не повірить, доки не побачить, доки не торкнеться. Можливо, Тома заздрив їм. А може, вважав, що вони втратили глузд. Цінність постаті Томи в тому, що він не боїться сумніватися, що залишається правдивим собою. Складно залишатися собою у вірі, коли довкола все виглядає таким ідеальним аж здається, що для сумніву не нема місця. Проте навіть зі своїми сумнівами можна спробувати стати перед Богом у щирості.

Тома каже: «Господь мій і Бог мій». Своїми очима він побачив знову живим Того, кого вбили наче найгіршого злочинця. Своєю рукою торкнувся Його пораненого боку. Яким чуйним і розуміючим до людини є Господь, який дозволяє так зробити. Він не хотів позбавити Тому радості зустрічі з Собою Воскреслим. Він сам організував цю зустріч, прийшов заради нього. Навіть того, хто не вірить у Воскресіння і відверто про це заявляє, Ісус не позбавляє можливості змінити своє переконання.

А тепер послухай ще раз цей уривок, спробуй поспостерігати за Ісусом, прислухатися до Його слів. 

Просімо Ісуса про чуйність та неосудливе серце до тих, хто вагається. 

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.