24
04.2024
Св. мч. Сави Стратилата, воєводи Лк 23, 26-32
0,00 / 0,00

Sunday, 30 червня 2019

Звичайний період, Лк 9, 51-62
13 неділя Звичайного періоду

У сучасному світі ми часто зустрічаємо іноземців: людей, які мають іншу національність, колір шкіри, розмовляють іншою мовою, вірять інакше, ніж ми. На початку цієї молитви попроси Святого Духа відкрити твоє серце на слухання Слова.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Луки 9, 51-62

А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму.
Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати.
Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму.
Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали: “Господи, хочеш - ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх.”
Ісус, обернувшись, почав їм докоряти.
І вони пішли в інше село.
А як вони подорожували, сказав хтось до нього: “Я піду за тобою, куди б ти не пішов.”
Ісус озвався до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити.”
До другого сказав: “Іди за мною.” Та той відповів: “Господи, дозволь мені перше піти та поховати мого батька.”
“Залиши мертвим ховати своїх мертвих”, сказав Ісус до нього. “Ти ж іди, проповідуй Царство Боже.”
Інший сказав: “Я піду за тобою, Господи, але перше дозволь мені з домашніми моїми попрощатися.”
Ісус сказав до нього: “Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого.”

«Самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму». Ізраїльтяни та самаряни не були приятелями, не любили одні одних. То й не дивно, що Ісуса, який ішов до Єрусалиму, святого місця ізраїльтян, самаряни не хотіли приймати у своєму селі. Сьогодні війни у світі змушують людей покидати свої домівки і шукати собі пристановища деінде. Часто вони є в чомусь іншими, ніж ми: мають свою культуру, свої звичаї, свою віру. Яким є моє ставлення до них? Чи готовий ти допомагати їм, якщо виникне потреба?

Яків та Йоан були готові знищити село, яке не прийняло їх та їхнього вчителя. Можливо, самі вони почувалися ображеними, бо отримали відмову. Здається, що їхнє бажання знищити це село є нічим іншим, ніж помстою. Чи не за бажання помститися дорікає їм Ісус? По-людськи складно відповідати любов’ю, відкритим серцем на чужу відмову чи неприйняття. «Коли ви любите тих, які вас люблять, яка вам заслуга?» - питає Ісус в іншому місці Євангелія. Як ти почуваєшся, коли не отримуєш від інших того, що очікуєш?

«Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого». 
Будь-яке рішення вимагає рішучості. Рішення піти за Господом також. Коли ми озираємося постійно на своє минуле, то втрачаємо пильність до того, що перед нами. Може, якщо залишити минуле в минулому, стане простіше дивитися перед собою і бачити перспективу.

А тепер послухай ще раз Євангельський уривок. Зверни увагу на те, що Ісус говорить до інших.

Просімо Господа наповнити серце любов’ю та милосердям до тих, кого складно зрозуміти, відкрити наше серце, щоби дивитися – і бачити, слухати – і розуміти.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.