28
03.2024
Прп. Іларіона Нового Мт 27, 27-44
0,00 / 0,00

Friday, 03 травня 2019

Великдень, Йн 14, 6-14
Свв. Филипа та Якова, апостолів

Коли люди прощаються на завжди чи на якийсь час вони, як правило, розмовляють про дуже важливі речі. Той хто відходить намагається у якийсь спосіб залишити себе самого, своє серце з дорогими людьми назавжди. Через слово, жест, погляд, дотик… Сьогодні спробуй увійти в логіку важливого для Ісуса,  котрий умивши ноги своїм учням, заспокоює їх тривожні передчуття.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоана 14, 6-14 

Ісус промовив до Томи: «Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили». А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас». «Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця, Як же ти говориш: „Покажи нам Отця?” Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, – він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, – бо я вже йду до Отця мого. І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я».

«Я – путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Напевно не завжди легко є зрозуміти задум Божого провидіння, в той час коли шлях здається заваленим зрадою, можливим переслідуванням. Проте Ісус показує своїм учням новий напрямок, здатний піднятися понад усю вагу людської злоби. Страждаючий, вмираючий і Воскреслий Він не просто покаже дорогу, але стане нею. Не просто дасть словесне визначення що є істина, але покаже що є лише одна істина – Бог тебе любить.

«Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас». У глибині питання Филипа є глибока туга знайти своє коріння, тому що знати Отця, це також пізнати себе. В процесі зросту дитина навчається пильно приглядаючись до своїх батьків. Вона прагне їх наслідувати і робить це в свій неповторний спосіб. Будучи сотвореними на образ і подобу Божу ми маємо потребу вдивлятись і наслідувати Його, щоб стати справді собою. Який образ Отця є в твоєму серці? Можливо маєш потребу дозволити Ісусові показати тобі Отця у правдивому світлі?

«Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте». В цьому тривожному вечорі Ісусові важливо щоб вони вірили. За кілька годин вони пізнають його слабкість і багато ілюзій буде розбито об камінь втрати. Однак розбиті ілюзії не мусять означати втрати віри. «Істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю». Дозволь Ісусові навчити тебе вірити і чинити діла любові, особливо там, де це не непросто. 

«І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я». Чого потребує твоє щоденне життя щоб бути віддзеркаленням слави Отця? Дозволь собі бути відважним як дитина, що завжди може попросити тому що, завдяки жертві Божого Сина, знає наскільки люблена.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.