Friday, 26 квітня 2019

Христос воскрес! За якусь мить почуєш Добру Новину про Воскреслого Господа. А поки спробуй налаштувати своє серце на уважне слухання у хвилині тиші.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Йоанна 21, 1-14

Того часу Ісус явив себе знову учням біля Тиверіадського моря. А явив так: були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: «Іду рибу ловити!» Говорять йому: «Ідемо й ми з тобою». Вони вийшли й сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. А як настав уже ранок, став Ісус на березі, але учні не знали, що це Ісус. Отже, каже їм Ісус: «Діти, чи є у вас щось з риби поїсти?» Відповіли йому: «Немає». Він же сказав їм: «Закиньте невода праворуч човна – і знайдете». Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: «Це ж Господь!» Тож Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. А коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: «Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили». Тож Симон-Петро піднявся і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: «Ідіть, снідайте». І ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» – знаючи, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб і дає їм, так само й рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням, після того, як воскрес з мертвих.

Христос дійсно воскрес! Страх учнів перемінився на величезну і непереможну радість. Проте це не позбавляє їх від необхідності й далі працювати задля насущного хліба, ба більше того, не гарантує від невдач. Працювали цілу ніч, але так і не вловили риби. Та вранці сталося щось, що з надлишком компенсувало години безплідної праці.

Воскреслий Христос знову приходить до своїх учнів. І  знов-таки Його не так вже й легко впізнати. Фізичного зору та слуху для цього не досить. Потрібні очі серця та віри. Можливо, апостоли й самі не розуміли, чому послухалися того чоловіка на березі і знову закинули сіті. Їхні серця виявилися більш чутливими, ніж їхній розум. Коли ж сталося чудо та сіті наповнилися великою множиною риби, улюблений учень згадав, Хто лише міг таке зробити своїм Словом: «Це Господь!»

Ісус сам подбав про їжу  своїх учнів, приготувавши їм сніданок. Напевно, не одному з нас хотілося б покуштувати хліба та риби, приготованих Воскреслим. І хоча очі ще не дають впевненості, але серце знає, що Господь є близько і тому немає потреби питати Його «хто ти?»

Просімо Воскреслого Господа, щоб відкрив наші серця на послух Його Слову. Щоб впізнавати Його присутність у твоїх щоденних справах, маючи вдячність за  Його щедрі дари, та не втрачаючи надії в часі невдач.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.