29
03.2024
Прп. Марка, єп. Аретусійського, і Кирила дияк., та інших, що з ним постраждали при Юліані, мучителеві Мт 27, 45-56
0,00 / 0,00

Monday, 22 квітня 2019

Великдень, Мт 28, 8-15
Понеділок Великодньої Октави

На початку цієї молитви спробуй прислухатися до того, що відбувається навколо тебе, а потім і до самого себе. Постарайся відчути простір і час, в якому перебуваєш – віримо, що це також Божий простір та час.

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Матвія 28, 8-15

Того часу жінки з поспіхом відійшли від гробниці – зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. Аж ось Ісус зустрів їх, кажучи: «Радійте!» Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому. Тоді каже їм Ісус: «Не бійтеся, ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли до Галілеї, – там Мене побачать». Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими і відбувши нараду, вирішили дати достатньо срібняків воїнам і сказали: «Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його і звільнимо вас від неприємностей». Тож вони, взявши срібняки, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями – аж до сьогоднішнього дня.

 «Зі страхом та великою радістю». Страх жінки відчували, напевно, вже через саму незвичність явлення ангела – бо ж людям властиво боятися невідомого, того що не вкладається у звичайність життя. А радість в них з’явилася від звістки, що Господь насправді живий і його могила порожня.

Згодом вони зустрічають самого воскреслого Ісуса, який їм каже «Радійте, не бійтеся!». І для страху вже немає місця, зостається тільки радість – бо Господь воістину живий! І  радість ця не залишається в них лише на рівні емоцій, вона перетворюється на дію – іти, сповіщати іншим, щоб і вони могли досвідчити те саме.

Ті ж, що не вірили в Ісуса, не змогли прийняти й звістки про Господнє воскресіння. Повідомлення вояків, що сторожили гріб, вони витлумачили так, як їм було зручніше та зрозуміліше. В їхньому способі мислення не було місця для чуда перемоги життя над смертю. Також і між іншими вони поширили думку, що тіло Ісуса було просто викрадено з могили учнями.  Отже кожен з нас має подібний вибір: дійсно увірувати в чудо Воскресіння й ділитися цією радістю з братами, або звести все до якоїсь зручної банальності.

Отже просімо Ісуса, щоб досвідчити правдиву радість Його Воскресіння, яка перемагає наші людські страхи та робить нас вісниками радості для наших братів та сестер.

Слава Отцю і Сину і Святому Духу.