Friday, 19 квітня 2019

Ісус поруч із тобою. Чи ти відчуваєш Його присутність? Сьогодні Він хоче розповісти тобі про свої страждання та смерть. Не бійся залишитися із ним до кінця. 

Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія віл Святого Йоана

Йн 18, 1 – 19, 42

І тоді видав він його їм на розп'яття.
І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота,
де його і розіп'яли, а з ним інших двох: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині.
Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.»
Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста. Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському.
Тож первосвященики юдейські мовили до Пилата: «Не пиши: Цар Юдейський, - але, що він сказав: Я - Цар Юдейський!»
Та Пилат відрік: «Що написав я, те написав.»
А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.
Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, - а його ж любив він, - мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»
А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»
Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.
І, скоштувавши оцту, промовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа.
Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, - бо був Великдень тієї суботи, - то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста.
Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, - але потайки, страхався бо юдеїв, - удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло.
А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.
І взяли вони тіло Ісуса та обв'язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.
А був на тому місці, де розіп'яли його, сад, а в саду тому - нова гробниця, в якій нікого ще не клали.
Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, - покладено Ісуса.

Ми перебуваємо на Голгофі. Розіп’ятий Христос, по обидва боки злочинці. Первосвященики  сперечаються щодо формулювання вини, яке записав Пилат. Біля вмираючого Бога сперечаються про вину. Адже смерть не може бути без вини. А для тебе Бог невинний? Чи також звинувачуєш Його за щось у своєму житті?

Вояків не цікавить вина. Для них важливо, що можуть поділити між собою трофей. Ділять його одіж на чотири частини і кидають жереб, хто забере собі Його прекрасний цілотканий хітон. Поводяться як діти, що намагаються поділити маєток померлого батька. Намагаються зробити бізнес на помираючому Бозі, нехай навіть і невеликий.  А який  «бізнес» у тебе з Богом? Чи справді він є твоїм приятелем, з яким ти залишаєшся до самого кінця?  А може Він для тебе лише продавець благодатей, в якого можна виторгувати все, що вдасться. 

Ми щоразу ближче до хреста. Бачимо Марію та Йоана – єдиного учня, який не втік. Ісус дарує їх одне одному. Між ними творяться відносини. Як не парадоксально, але чим ближче до хреста, тим відносини глибші та більш справжні. До кого тобі ближче: до первосвящеників, що шукають провину Бога? До вояків, що ділять спадок? А може ти боїшся підійти ближче до хреста, щоб творити справжні відносини з Богом і людьми?

Хрест це страждання і смерть, але чим далі від нього, тим далі від Ісуса. Попроси Його, щоб він забрав твій страх перед наближенням до Нього, щоб мати із ним насправді глибокі відносини. 

Слава Отцю…