Проси Ісуса Христа, щоб навчав тебе, як свого учня, і показував тобі дорогу життя, якою зможеш дійти до Нього.
Сьогоднішнє Слово походить з Євангелія від Святого Йоана
Йн 8, 51-59
Істинно, істинно говорю вам: Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерти.»
А юдеї йому: «Аж тепер ми збагнули, що ти таки навіжений. Авраам помер, і пророки, а ти твердиш: Хто берегтиме моє слово, той смерти не зазнає повіки.
Невже більший ти, ніж Авраам, наш батько, який помер? А й пророки померли. Кого ти з себе робиш?»
Ісус відрік: «Якщо я самого себе прославляю, слава моя - ніщо. Отець же мій, про якого кажете: Він Бог наш, - той мене прославляє.
Та ви його не спізнали, я ж знаю його. І коли сказав би я, що не знаю його, був би і я такий, як ви, неправдомовець. Та я його знаю і бережу його слово.
Авраам, ваш батько, сповнений був радощів звидіти день мій - і звидів, і втішився.»
Юдеї ж йому: «Ще й п'ятдесят років нема тобі, а ти Авраама бачив?»
І сказав їм Ісус: «Істинно, істинно кажу вам: Перше, ніж був Авраам, Я є.»
І вхопили каміння, щоб кинути на нього, - та Ісус перейшов посеред них і полишив храм.
Слухачі питають в Ісуса, за кого Він себе має? Авраам помер та й пророки також. І виникає проблема - вони повинні вірити у щось, чого не бачили. Триматися Ісуса доволі ризиковано, адже треба увійти в невідоме і довіритися. А ти дозволяєш Йому себе вести?
Слухачі Ісуса намагаються окреслити і визначити простір, якого самі ніколи не торкнулися і не пізнали. І хоч рухаються наосліп, але довіритися Ісусові все одно бояться. Адже цілком може виявитися, що при світлі світ буде виглядати інакше, ніж собі уявляли.
Ісус Христос є Богом і це він дає життя. Він немає ані початку, ані кінця. Від Нього беруть свій початок Авраам і пророки. У Ньому теж їхнє воскресіння і життя. Дозволити Йому себе провадити означає стати на шлях до життя.
На завершення проси Господа, щоб беручи участь у Його стражданні та смерті, ти також взяв участь і у Його воскресінні.
Слава Отцю…