Sunday, 10 березня 2019

У сьогоднішньому Євангелії побачиш Ісуса, котрий сорок днів перебуває у пустелі. Для євреїв це дуже символічна цифра, вона асоціюється із сорокарічним перебуванням ізраїльтян у пустелі. Для Ісуса це був своєрідний перехідний період від прихованого життя у Назареті до публічної діяльності. 

Сьогоднішнє Слово читаємо з Євангелія від Святого Луки
Лк 4, 1-13

Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.
А диявол йому й каже: “Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.”
Ісус озвався до нього: “Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.”
Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,
і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.”
Ісус у відповідь сказав до нього: “Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.”
Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: “Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;
писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;
і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.”
Але Ісус озвавсь до нього: “Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.”
І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.

Прохання про плід: не піддаватися спокусам злого 
Одразу після хрещення у Йордані, де Ісус наповнився Святим Духом , Він  подався у  пустелю. У біблійній традиції пустеля - це не лише особливе місце зустрічі людини з Богом, але  також місцевість зусиль  злих духів, що відповідальні за спокушання людини. Саме тому,  у такому місці , сатана зі своїми звабами торкався найбільш делікатних струн людської природи Христа. 

Те, що після сорока днів Ісус відчув голод, показує, що Він був справжньою людиною. Саме цей голод став причиною першої спокуси  сатини. Чи ти задумуєшся на тим де у своєму житті маєш відчуття голоду? Спокушаючи Ісуса вдруге, диявол повідомив Йому, що все на світі йому підпорядковане та все Йому служить. Чи ти усвідомлюєш собі силу цих слів? Тобто дослівно світ не належить дияволу, котрий лише як загарбник привласнює собі серця та суспільство. Ця спокуса стосується однієї із найбільших людських слабкостей, якою є нестримне почуття влади і панування над іншими. 

Підчас мандрівки у пустелі вибраний народ неодноразово випробовував Бога, піддавав сумніву Його любов і турботу, намагався нав’язати Творцеві власну волю. Вони хотіли використовувати Бога,  при потребі вимагаючи Його чудесного втручання . Після третьої спокуси Ісус нагадує сатані, що не можна випробовувати Божої любові і узалежнювати від цього свою віру. 

Протягом усього твого життя з’являтимуться диявольські спокуси. Тому попроси Ісуса, щоб допомагав тобі у боротьбі з ними. Нехай Тебе зміцнюють слова, котрі Ісус сказав до св. Сестри Фаустини:  «Не борись зі спокусою сама, але відразу покажи її своєму сповіднику і вона в цю мить втратить усю свою силу» (Ді.1560) .

Слава Отцю і Сину…