Sunday, 07 вересня 2025

Подумай, за кого або за що ти відповідаєш. Це може бути твоя сім'я, твоя школа чи робота, сад, за яким ти доглядаєш, твій домашній улюбленець... І подумай про радощі та труднощі, які пов'язані з цією відповідальністю.

Євангеліє
 Ів. 3, 13–17

13 Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий!

14 Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, - так треба Синові Чоловічому бути піднесеним,

15 щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним.

16 Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.

17 Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти.

Сьогоднішнє Євангеліє нагадує тобі, що Бог послав Ісуса на землю для спасіння світу. Євангелист Іван двічі писав, що це сталося, «щоб кожен, хто вірить у Нього, мав життя вічне». Зрозуміло, що це істина, яку варто пам’ятати. Можливо, ти добре знаєш це речення, але спробуй послухати його ще раз. Ісус зійшов з небес, щоб ти мав життя вічне.

Щоб спасіння відбулося, Ісуса потрібно було підняти на хресті. Він сам твердо каже про свою смерть: це має статися. Він не скаржиться на своє завдання, а поміщає його в контекст любові Отця до світу. Ісус єдиний з Богом і повністю приймає Його план. Які почуття супроводжують тебе, коли ти чуєш про згоду Ісуса виконати таке завдання з любові?

Згадай свої обов’язки, над якими ти розмірковував на початку цієї молитви. Кожен, хто любить когось або щось і відповідає за нього, має свої маленькі щоденні смерті та вмирання. У багатьох ситуаціях, в ім’я любові, тобі доводиться докладати зусиль або від чогось відмовитися. Як ставлення Ісуса може надихнути тебе в цих обов’язках?

Насамкінець розважань, поговори з Ісусом про те, що було для тебе особливо важливим у цій молитві.