Згадай недавній випадок, коли щось заважало тобі сказати або зробити те, що ти вважав правильним.
Євангеліє
Мт. 22, 15–22
15 Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.16 І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, –кажуть ті, – “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
17 Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”
18 Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?
19 Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.
20 Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”
21 Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
22 Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
Лицемірство — один із головних гріхів, які критикував Ісус. Воно може набувати різних форм: удавання з себе когось іншого, маніпуляції. Воно також може виражатися через розумні лестощі та провокаційні запитання, як у сьогоднішньому Євангелії. Лицемірство найчастіше корениться в небажанні або страху перед чесністю. Згадай момент зі свого життя, коли тобі було важко бути чесним. Подумай, як би ти хотів діяти в такій ситуації.
У цій сцені Ісус не вступає в дискусію, яка мала стати для Нього пасткою. Він звертає увагу своїх слухачів на суть чесного життя: віддавати кожному належне. Ісус запрошує їх до належного порядку в житті. Таким чином, він заохочує їх запитати себе про мотивацію власних дій. Які твої відповіді?
Перш ніж знову слухати Євангеліє, спробуй подумати, як би ти хотів віддавати Богові те, що Боже, а кесарю те, що кесареве…
Поговори з Богом про мужність жити в правді, уникаючи лицемірства та підлабузництво.