Коли ти починаєш цю молитву, подумай про членів своєї родини або інших людей, які тобі дуже близькі. Уявляючи їхній образ, зверни увагу, де серед них є Ісус.
Євангеліє
Мр. 14 зач.; 3, 28–3528 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, - тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний.
30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа.
31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають.
33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої?
34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати.
35 Бо хто чинить волю Божу, той - мені брат, сестра і мати.
Іноді може здаватися, що тим, хто жив за часів Ісуса, будучи Його родиною чи друзями, було набагато легше будувати з Ним стосунки. Однак у сьогоднішньому Євангелії Ісус каже, що Його серце не обмежується жодними земними категоріями. Воно відкрите для всіх, хто прагне наблизитися до Нього. Що це означає для тебе?
Ісус каже, що виконання Божої волі дозволяє тобі наблизитися до Нього. Для Ісуса виконання Божої волі не означає дисципліну чи примус, які люди можуть накласти на себе. Ісус каже, що тягар Його волі солодкий, а ярмо легке, бо походить з любові до людства.
Виконання Божої волі, безумовно, є дотриманням заповідей. Однак пошук Бога лише як зводу законів, без визнання Його щирої любові, може виявитися глухим кутом. Ісус запрошує тебе знайти Його твоїм серцем, бо лише така зустріч може принести здійснення. З цієї точки зору, ще раз послухай євангельський текст.
Поговори з Ісусом про те, що відбувалося у твоєму серці під час цієї молитви.