Sunday, 11 травня 2025

Ісус приходить до тебе, навіть тоді, коли ти не відчуваєш у собі сили наблизитися до Нього. Відкрийся Його слову та присутності.

Євангеліє
Ів. 5, 1–15

1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.

2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п'ять критих переходів.

3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:

4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, -хоч яка б там була його хвороба.

5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.

6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»

7 «Не маю нікого, пане, - одрікає йому недужий, - хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»

8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»

9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день - субота.

10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»

11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, - сказав мені, хто мене оздоровив.»

12 Спитали його: «Хто він - той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»

13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.

14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, - тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»

15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, - Ісус.

 

Вода — це символ життя. У сьогоднішньому євангельському читанні п’ять ґанків купальні можна сприймати як образ п’яти книг Мойсея, які мали приносити життя. Проте євангелист Іван спрямовує наш погляд до справжнього джерела —  доблагодаті, що її приносить Ісус.

Задумайся: що є для тебе джерелом життя? Чи дарує воно силу та радість? Чи, можливо, щось перешкоджає вільному плину «живої води», яку дає Ісус?

Ісус запитав паралізованого, і запитує кожного з нас:
«Чи хочеш зцілитися?»
Наші відповіді іноді плутані, невпевнені, незрозумілі. Але Він здатен розпізнати наші справжні потреби. Його слово відроджує серце, зміцнює віру та надію, дає силу нести власні слабкості й підтримувати інших.

Зцілення  паралізованого — це не завершення, а початок справжнього зцілення. Ісус застерігає:
«Не гріши більше, щоб не сталося чогось гіршого».
Гріх — це насамперед закритість перед Богом і ближнім. Навіть Божий закон — як-от про святкування суботи — може, якщо його трактувати вузько, віддалити нас від тих, хто потребує допомоги.

Подумай, як Бог запрошує тебе жити в Його благодаті, у любові до ближнього.

Поговори з Ісусом про те, що справді дає тобі життя й радість. Віддай Йому все, що паралізує твоє серце. Проси про зцілення, а також про дар віри, надії й любові